Ольга Періжок понад 20 років служить у пожежно-рятувальній службі Миколаївщини, 10 з яких — пресофіцеркою. За цей час відбулися сотні подій, пожеж, на які виїздила разом з рятувальниками для фіксування наслідків. А після лютого 2022 року додалися ще й наслідки війни.
Історію пресофіцерки Ольги Періжок розповіли у пресслужбі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Миколаївській області.
Повномасштабна війна Росії проти України застала Ольгу вдома. Жінка прокинулася від вибухів та побачила стовп диму за вікном. Згодом пролунав ще вибух, згадує рятувальниця.
"Ми були не готові. У нас документи не були зібрані, щоб кудись виїжджати. І ми з чоловіком вирішили, що поки я їду на роботу — вони з сином залишаються вдома. Ми навіть не думали, що будемо тікати зі своєї домівки. Для нас це було дико, що ми повинні покинути власні оселі, зібрати всіх домашніх тварин та поїхати", — каже Ольга.
До повномасштабного вторгнення жінка виїжджала на пожежі та дорожньо-транспортні пригоди. Після — стала фіксувати наслідки обстрілів, роботу рятувальників на завалах. Пригадує два найважчі для неї виклики.
"Коли прилетіла ракета в будівлю обласної ради. Частково була руйнація будівлі, під завалами перебували люди. Наші рятувальники деблокували тіла загиблих. Це було важко, тому що ти спостерігаєш горе, яке принесла ця ракета: зруйнувала сім'ї, зруйнувала життя", — пригадує рятувальниця.
Інший виклик — дитина під завалами. У жовтні 2022 року російські війська поцілили у п'ятиповерхівку в Миколаєві. Тіла шістьох людей деблоковано з-під завалів. Ще одного хлопчика дістали живим після семи годин рятувальної операції.
"П'ятиповерхівка була частково зруйнована. На першому поверсі під будівельними конструкціями перебувала дитина, вона була заблокована по пояс. Оперативні роботи тривали довго, майже всю ніч. Дитина була у свідомості, ми з нею спілкувалися. Під ранок все ж таки деблокували і передали працівникам "швидкої", — каже рятувальниця.
Надвечір Ольга дізналася з новин, що 11-річний хлопчик помер у лікарні. Організм дитини не витримав.
Майор служби цивільного захисту розповідає, що кожен виклик так чи інакше карбується в пам'яті, але відновити своє ментальне здоров'я їй завжди допомагає підтримка чоловіка Андрія та сина Максима.
"Вони весь час поруч й з першого дня війни залишаються зі мною. Тож, коли я емоційно виснажена поверталась додому після добового чергування, на мене там чекали найрідніші. І це допомогло не зламатись у найскладніші моменти мого професійного життя", — додає Ольга.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, TikTok, Facebook та Instagram.
