Перейти до основного змісту
"Хочу жити вільно на своїй землі". Історія військовослужбовця ТЦК, який брав участь в АТО та боронив Миколаїв

"Хочу жити вільно на своїй землі". Історія військовослужбовця ТЦК, який брав участь в АТО та боронив Миколаїв

Військовослужбовець ТЦК, який боронив Миколаїв та брав участь в АТО
Військовослужбовець Миколаївського обласного ТЦК та СП Михайло Худий. Колаж Суспільне Миколаїв

Військовослужбовець Михайло із псевдо Худий служив у лавах миколаївської 79 десантно-штурмової бригади. Брав участь в АТО, обороні Миколаєва та боях на Донбасі. Через хворобу боєць переведений на службу до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Про свою службу та мотивацію залишатися в ЗСУ кореспондентам Суспільного розповів військовослужбовець Михайло.

"Я пішов (у ЗСУ — ред.) для того, аби росіяни не прийшли сюди. Якщо вони прийдуть сюди, подивіться кадри тієї ж Марʼїнки, того ж Бахмуту. Я не хочу, щоб у нас було таке саме. Я хочу жити вільно на своїй вільній землі".

З перших днів повномасштабної війни Михайло доєднався до 79 десантно-штурмової бригади, у складі якої раніше служив строково та брав участь в АТО. У 2022 році вояк брав участь в обороні Миколаєва, за це отримав одну зі своїх відзнак, каже Худий.

"Тримали напрямок з боку Києва, коли колона йшла на аеропорт, ми відстрілювались по колоні. Колону зупинили, "орки" розбіглися. А потім їх ще шукали по Матвіївському лісу", — розповідає воїн.

За його словами, Миколаїв боронили тільки мобілізовані військові.

"Були деякі з тих людей, які навіть ніколи зброю в руках не тримали. Дослужились до сержантів, є нагороди. В одного з них навіть нагородна зброя", — говорить боєць.

Після оборони Миколаєва в березні 2022 року його підрозділ передислокували на Донбас. Був водієм бойової машини 21 "Град" — артилерійська система залпового вогню.

"Моя справа була виїхати оперативно, навіднику — навестися, відстрілятися і швидко звідти втекти".

"Таке, що сильно запамʼяталося, коли ми тільки відстрілялися, знаємо, що над нами висить "пташка", а в мене заглохла автівка, і я не розумів, чому, не міг завестись. Ми просто неба ремонтували автівку. Добре, що це зайняло небагато часу", — пригадує чоловік.

Худий каже, місцеве населення було привітним до українських військових, допомагали одне одному, зокрема бійці віддавали швидкопсувні продукти: сосиски, ковбасу.

"Ми їм зранку віддамо сосиски, а ввечері вони телефонують: "Підійдіть, заберіть сосиски в тісті". Або піци насмажать", — розповідає воїн.

Згадує, український письменник Сергій Деркач написав книгу "На фронті спека можливий "град" про підрозділ Михайла. Митець виїжджав з воїнами на бойові завдання, каже Худий.

"Він, в принципі, робив все, що і ми: заряджав машини, ракети тягав. Як він сказав: "Я хочу побувати у вашій шкурі, щоб нормально написати книгу", — говорить боєць.

Михайло ділиться, попри відстань його у всьому підтримувала дружина.

"Кожного дня писала. У 2023 році вона мені сплела два браслети як оберіг".

"Було навіть таке, що вона до мене приїздила. Коли мені виповнилося 35 років у квітні 2024 року, мене мій командир батареї відпустив на два дні до Покровська, який був ще на той час глибоким тилом. Вона приїхала на автівці, хоча тільки в грудні 2023 року здала на права", — говорить чоловік.

У вересні 2024 року через хворобу спини та виразку боєць залишив 79 бригаду і перейшов до служби в ТЦК та СП. Вірить в перемогу України над російськими військами, каже Михайло.

Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, TikTok, Facebook та Instagram.

Топ дня

Вибір редакції

На початок