У Миколаєві вулицю та провулок назвали на честь Фрітьофа Нансена — науковця, який рятував українців під час голоду

У Миколаєві вулицю та провулок назвали на честь Фрітьофа Нансена — науковця, який рятував українців під час голоду

Колаж Суспільне Миколаїв/"Платформа MY ART"
Колаж Суспільне Миколаїв/Платформа MY ART. Суспільне Миколаїв

У Варварівці, що у Миколаєві, вулицю та провулок назвали на честь Фрітьофа Нансена (колишня Гастелло) — норвезького полярного дослідника, океанографа, громадського діяча та лауреата Нобелівської премії миру. В історію регіону науковець увійшов як людина, яка рятувала українців під час голоду й допомагала емігрантам.

Про це йдеться у відео "Фрітьоф Нансен — великий рятівник дітей України", опубліковане на каналі Платформа MY ART.

Що зробив норвезький діяч для Миколаєва?

Після Першої світової війни у Миколаєві голодували більше ніж 250 тисяч дітей, йдеться у публікації. У Трудовій школі №4 працювала їдальня, де годували дітей, пізніше відкрили ще одну на 500 людей. За два місяці волонтерської місії Нансена в регіоні вже працювали 22 їдальні. Окрім їжі, дітям надавали одяг, медикаменти та робили щеплення.

"Діяльність була різноманітною: від постачання їжі та ліків до відкриття мобільних їдалень з медпунктами, доставлянням дров, встановлення опалювальних котлів та закупівлі сільгосптехніки. Місія Нансена особливо зосередилася на навчанні, боротьбі з епідеміями та харчовій допомозі тим, хто потребував найбільше: безхатькам, школярам і студентам, вагітним жінкам і представникам інтелігенції".
Ілюстрація: Місія Нансена допомогла понад 100 тисячам дітей з Миколаївщини
Ілюстрація. Місія Нансена допомогла понад 100 тисячам дітей з Миколаївщини. Платформа MY ART

Ця ініціатива запрацювала в Україні у травні 1922 року і діяла не тільки у Миколаєві, але й у Харкові та Одесі, де годували сотні тисяч українців. Лише на Миколаївщині допомогу отримали понад 100 тисяч дітей.

Допомога емігрантам та громадська діяльність

Фрітьоф Нансен розробив так званий "нансенівський паспорт" — це міжнародний документ, що засвідчував власника, і вперше почав видаватися для біженців без громадянства.

"Видавалися вони переселенцям після закінчення Першої світової війни. Ці паспорти визнавали уряди 50 країн, що дозволяло українським емігрантам на законній підставі перетинати кордони й шукати роботу".
Ілюстрація: "Нансенівський паспорт" для емігрантів
Ілюстрація. "Нансенівський паспорт" для емігрантів. Платформа MY ART

Фрітьоф Нансен також займався громадською і гуманітарною діяльністю. За пропозицією Міжнародного комітету Червоного Хреста, його призначили верховним комісаром Ліги Націй, щоб допомогти людям, які страждали від голоду в 1920-х роках. Тоді в південних областях України був великий голод через посуху, повоєнне руйнування та жорстку політику продрозкладки більшовиків, згадується у публікації.

До літа 1923 року місія Нансена передала українцям понад 12 мільйонів пайків та 40 тонн дефіцитних ліків.

Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.

На початок