Кінбурнський півострів: моніторинг стану заповідної території на Миколаївщині

Кінбурнський півострів: моніторинг стану заповідної території на Миколаївщині

Озеро на Кінбурні, ліс
Озеро на Кінбурні, ліс. Архів Суспільне Миколаїв

Національний природний парк "Білобережжя Святослава", що у Миколаївській області, зазнає втрат через обстріли російських військ та спекотну погоду. Станом на перше вересня 2024 року на окупованому російськими військами Кінбурні пошкоджено від 3 до 4,5 мільйонів дерев. Науковці парку фіксують зміни на заповідній території півострова, використовуючи літописи природиОсновний науковий документ заповідника, в якому сконцентровані основні результати спостережень за природними процесами і явищами, супутникові знімки.

Про це в етері "Українського радіо Миколаїв" розповів заступник директора НПП "Білобережжя Святослава" Павло Холодняк.

Дистанційний моніторинг

За словами заступника директора НПП "Білобережжя Святослава" Павла Холодняка, вигорілі площі на Кінбурнському півострові збільшуються майже щодня.

"Перш за все, ми вивчаємо військову справу, як взаємодіє природа і вибухонебезпечні предмети, багато інших речей: ракетне мастило, нафтова продукція, важкі метали, фортифікаційні споруди тощо. Ми повинні насамперед розмінувати, щоб могла працювати міжнародна комісія і фіксувати наслідки окупації", — розповідає Павло Холодняк.

"Наша головна задача — фіксувати і зберегти ті данні, які були на Кінбурнському півострові до вторгнення, фіксувати, що відбувається під час війни і потім, що отримаємо після з боку Росії, ганебної, свавільної, екоцидної окупації".

"Вони розуміють, що це заповідна земля: формують типу окупаційної влади, парки національні або заповідники. Але так знищувати — вивозять тварин, як з "Асканія-Нова", влаштовують полювання на Кінбурні, у вигляді сафарі, нічого не роблять, щоб запобігти пожежам. Деякі території самі займаються, а деякі вони спалюють, їм треба відкрита місцевість, щоб бачити та не боятись висадки наших військових", — каже заступник директора НПП "Білобережжя Святослава".

"Порушена екосистема в цілому"

"На превеликий жаль, катастрофічні наслідки, порушена екосистема в цілому, лівобережна частина Херсонщини, Миколаївщини. Це буде комплексний післявоєнний підхід, розроблені сучасні критерії щодо дій відновлення цієї території, щоб запобігати саме пожежам", — додає еколог.

Територія Кінбурнської коси
Територія Кінбурнської коси. Архів Суспільне Миколаїв

Зі слів Павла Холодняка певні території залишаться степовими, а деякі будуть відновлювати штучним насадженням рослин. Втім, наразі головне — деокупація і розмінування, зауважує чоловік.

"Рослинність не відновиться швидко. Повинен час, навіть після пожеж має земля відпочити років п'ять, мають відбутись певні процеси у ґрунті. Ми повинні обстежити всю територію з усіма аналізами: ґрунтових, водних, повітряних, пожежних показників. Тобто великий спектр дій і аналізів. Буде підрахована збитковість", — розповідає науковець.

Завдана заповіднику шкода

Павло Холодняк каже, фіксуються попередні збитки, для визначення точної цифри потрібно безпосереднє обстеження території.

"Збитки вже вираховуються у мільярдах гривень, але вони підґрунтя не мають. Треба натурне обстеження, аналіз території, фіксація фото, залучення міжнародної комісії. Зрозуміло, територія, а ось три з половиною тисячі видів комах. Деякі є тільки на півострові, наприклад, Тапінома кінбурнська. Як можна ствердити, чи існує вона зараз там? Це ж збитковість тваринного світу. Так і рослин", — зазначив Павло Холодняк.

"Певні види тварин, рослин взагалі можуть зникнути з півострова, і ми повинні чітко їх зафіксувати, аби порахувати збитки. Тобто зараз ми фіксуємо територію за рахунок літописів природи, що ми збирали протягом 15 років. Ми чітко розуміємо, на яких територіях які види тварин і рослин перебували, ореали".

Еколог говорить, за даними ДП "Ліси України" на заповідній території Кінбурну пошкоджено від 3 до 4,5 мільйонів дерев.

"Але розбіжність у 1,5 мільйона дерев велика. Деякі пожежі відбуваються на одній території п'ять разів, а деякі — два рази", — сказав заступник директора НПП "Білобережжя Святослава".

На Кінбурнській косі горять дерева. Липень 2022 року
На Кінбурнській косі горять дерева. Липень 2022 року. Павло Холодняк/Facebook

Науковець зазначив, злочини проти довкілля розглядаються у міжнародних судах. Для вивчення ситуації на Кінбурні та підрахунку збитків будуть залучені міжнародні комісії, що візьмуть до уваги інформацію екологів НПП "Білобережжя Святослава".

"Зараз наша держава співпрацює з іншими державами, ЄС, ОБСЄ, ООН тощо, щоб змінити формулювання, що внаслідок війни це відбувається, що першопричиною збитків є російська агресія, використання сучасних КАБівКерована авіаційна бомба — один з видів авіаційних боєприпасів, авіаційна бомба, оснащена для підвищення влучності влучання в ціль аеродинамічними поверхнями та системою наведення, ракет й інших видів озброєння", — розповів Павло Холодняк.

Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.

На початок