У Миколаєві в межах дерусифікації та з метою увіковічення українських героїв чотири вулиці перейменовані на честь льотчиків — Вадима Благовісного, Геннадія Матуляка, Данила Мурашка, Єгора Середюка. Усі служили у 299 бригаді тактичної авіації Повітряних Сил. Усі — Герої України, нагороджені цим званням посмертно.
Про бойові вильоти, історії авіаторів бригади, іменами яких названі вулиці в Миколаєві у спецпроєкті "Українського радіо. Миколаїв" розповів побратим.
Геннадій Матуляк
"Ми летіли над річкою Дніпро. І так світло, гарно було, і він каже мені в ефірі: "Як таку красу можна віддавати". Я теж подивився, у мене аж так мурашки пішли по тілу. Я кажу: "Так для того й летимо, щоб не віддавати". Треба боротися, треба боротися за те, що наше. Ні в якому разі не віддавати".
Льотчик 299 бригади тактичної авіації імені генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова 25 лютого 2022 року виконував бойове завдання у парі з Геннадієм Матуляком. Один з найдосвідченіших літунів бригади у перший день вторгнення знищував російські колони над Херсонщиною і Миколаївщиною, розповідає побратим Геннадія Матуляка.
"Він народився у Миколаївській області 29 квітня 1977 року. Закінчив Харківський інститут льотчиків Повітряних Сил у 1998. Служив у Вознесенську. Війну зустрів командиром першої ескадрильї 299 бригади. 25 лютого він у парі зі мною летів на знищення переправи через річку Тетерів, 50 кілометрів північніше Києва. При підльоті до міста він мені сказав, що його в захват взяв ворожий винищувач. Буквально за 7-8 секунд сталося влучання ракети в літак. Я мав терміново відвертати, інакше врізався б у нього. Коли я повернувся на бойовий курс і подивився в дзеркало, парашута не побачив", — сказав побратим загиблого.
Підполковник Геннадій Матуляк того дня відвів уражену машину якнайдалі, аби захистити село, над яким перебував. Друге влучання — літак впав за кілька кілометрів від населеного пункту, у лісосмузі, говорить побратим.
Вадим Благовісний
Підполковник Вадим Благовісний загинув сьомого вересня 2022 року під час виконання бойового завдання. Похований на Чернігівщині. 14 вересня йому мало б виповнитися 27 років. Товариш по службі каже, Вадим був світлою людиною, завжди посміхався і підтримував.
"В останній політ вони працювали по скупченню техніки та живої сили противника. І вже на поверненні до аеродрому його наздогнала ворожа ракета Р-37 з винищувача. І Вадим, на жаль, загинув, тому що ця ракета майже не залишає шансів на порятунок. За підтвердженими даними розвідки, понад 30 одиниць автотранспорту та більше ста втрат живої сили противника. Це тільки за один його виліт крайній", — згадує пілот.
"За майже сотню бойових вильотів він завдав ворогові потужних втрат. Більше ста одиниць знищеної броньованої техніки, понад 80 автотранспортних засобів, близько 40 автоцистерн паливно-мастильних матеріалів, понад 800 осіб живої сили противника. Він літав майже по всій Україні: Миколаївська, Херсонська Луганська, Донецька, Харківська області. І навіть на північний напрямок - Київська область, коли саме йшли бої за Гостомель, за Ірпінь".
Данило Мурашко
Майора Данила Мурашка знає зі студентства, говорить колега.
"Він не дуже хотів літати на СУ-25. Коли був розподіл на третьому курсі, за результатами іспитів його направили на СУ-25. І він закохався в цей літак. Особливо, коли почалась війна, він побачив, що саме ця машина виконує дуже велику роботу. Безпосередня допомога військам на ближній лінії фронту. Даньку, я думаю, це теж зацікавило", — говорить побратим.
"На свій вік молодий здійснив 141 бойовий виліт, знищив близько 70 одиниць броньованої техніки, понад 80 транспортних засобів, близько 30 автоцистерн паливно-мастильних матеріалів і близько 600 осіб живої сили. Він неодноразово здійснював вивід авіаційної техніки з-під ракетних ударів противника".
Чоловік згадує, 27 січня 2023 року вилетіла пара літаків, що мали виконати задачу на Донецькому напрямку. І тоді знову російський винищувач спрацював ракетою Р-37, уразив Данила. Йому було 24 роки.
"У свій крайній виліт Данило попросився сам. Бо не міг інакше. Нестерпно було чекати на землі, знаючи, що підтримка авіації дуже потрібна українським воїнам, які ведуть важкі бої з переважаючими силами російських військ. І це можна сказати про кожного пілота, який у небі захищає Україну".
Єгор Середюк
Капітан Єгор Середюк у 26 років був командиром авіаційної ланки та досвідченим літуном, говорить колега. Від 24 лютого 2022 року здійснив понад 25 бойових вильотів. Народився Єгор Середюк на Миколаївщині, у Вознесенську в родині військовослужбовців
"У 2018 році він разом з Вадимом Благовісним закінчив Харківський університет. Так само потрапив на службу до 299 бригади імені Василя Нікіфорова. Він був досвідченим льотчиком. Він був серйозним, коли справа стосувалася саме вильотів. Єгор так само брав участь в бойових вильотах", — зауважує пілот.
Він з самого початку теж дуже багато здійснив вильотів на Херсонський і Миколаївський напрямок. Знищував колону, яка сунула з Херсона на Миколаїв. І ту колону було майже всю знищено. Та орська нечисть розвернулася і повернулася в Херсон для відновлення та перегрупування. Це надало дуже багато часу для організації оборони на Миколаївському напрямку.
Єгор Середюк загинув 15 квітня 2022 року біля Ізюма на Харківщині. Його літак також збили російські окупанти.
"Єгор відводив тоді літак від населеного пункту. Він навіть встиг катапультуватися, але через те, що було дуже низько, він отримав травми, від яких він помер вже по дорозі в лікарню", — додав побратим.
Сьомого листопада 2023 року на Миколаївському аеродромі на злітній смузі спалили фортепіано в пам’ять про загиблих льотчиків під час повномасштабного російського вторгнення. На музичному інструменті написали позивні пілотів 299 бригади тактичної авіації та бортові номери літаків. Побратим загиблих пілотів каже, їхній політ триватиме вічність.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.