Отримавши повістку у 2023 році Ігор долучився до лав Збройних сил України. У складі 22-ї механізованої бригади на Бахмутському напрямку відбивав російські штурми, робив засідки. Після поранення й реабілітації повернувся на фронт, втім травмована рука не відновилась повністю. Тоді ж чоловіка запросили служити до одного з миколаївських територіальних центрів комплектування та соцпідтримки.
Власною історією військовослужбовець поділився із кореспондентами Суспільного.
До великої війни Ігор працював на заводі. У січні 2023 року чоловік отримав повістку від представників ТЦК задля уточнення облікових даних.
"Немає такого, щоб "задню давати", я думаю всі ми там побуваємо рано чи пізно".
За розподілом чоловіка направили до новосформованої 22-ї окремої механізованої бригади. Він побував у навчальному центрі, а потому відправили на відточення навичок у Німеччині.
Ігоря разом з побратимами направили в Донецьку область. На підступі до Бахмута їхній підрозділ атакували російські війська. За півтора кілометра виднілося місто — усе чорне, вдень та вночі, пригадує Ігор.
Згодом бійців перекинули у район Кліщіївки. Там захисники зайняли лісосмугу і тримали оборону.
"А ці ж (росіяни — ред.) віддавати не хочуть, вони її касетами, вертоліт на нас двічі залітав, літаки по два залітали — бомбили", — говорить військовослужбовець.
Ігор каже, із побратимами влаштовували засідки для російських військових, чим зривали заплановані штурми.
"Перша "беха", вони там одразу отримали і поїхали, мабуть. Центральна пішла до мене в лоб і 80-ка, двоє почали стріляти, інші з флангів нас прикривали. А я медику своєму кажу: "Льоха, тягни калаші: будемо відстрелюватись". Чую касета ляп, і туди ж. Різка тиша, місяць світив, я з окопу вилажу, дивлюсь, а там поле все всипане", — додає Ігор.
Того дня чоловік дістав поранення. Каже, життя врятувала власна рука.
"Сиджу, руку ось так тримав із цигаркою (біля обличчя — ред.) і чую справа вибух. Прилетіло б якраз в район шиї або голову. Я навіть одразу і не відчув, не зрозумів, що воно взагалі в мене прилетіло", — ділиться спогадами захисник.
Осколки снаряда посікли й медика, котрий перебував поруч. У той момент Ігор не зміг дотягнутись до аптечки, тож зупинив кров підручними матеріалами.
На три місяці військовослужбовця відправили лікуватись. Після реабілітації вирішив служити далі — навчався на пілота дронів. На фронті про себе дала знати поранена рука, яка так і не відновилась. Тоді ж чоловіку запропонували службу в одному з Миколаївських центрів комплектування.
"На посту був, мене питають, ви, мабуть, служили, я кажу: "Так, я був там, відслужив стільки-но часу. Я звідти повернувся, слава Богу, живий, здоровий", — розповідає Ігор.
Ігор говорить, якщо буде необхідність повернутись на фронт, то підготується ще раз та повернеться.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
