Російськомовну літературу — на макулатуру: як миколаївці сприяють розвитку української літератури

Російськомовну літературу — на макулатуру: як миколаївці сприяють розвитку української літератури

Російська література Vs Українська література
Російська література Vs Українська література . Суспільне Миколаїв/Яна Тітуренко

В українських та зокрема миколаївських бібліотеках і пунктах вторинної сировини вже не перший рік існує тенденція здачі російськомовних книжок. Книгознавці радять не викидати літературу, попри антиукраїнські мотиви, а віддавати у відповідні філії. За допомогою цього, заклади отримують гроші на закупівлю нових видань українською мовою.

Про це журналістам Суспільного розповіла керівниця управління культури, національностей та релігії Миколаївської ОВА Олена Буберенко.

"Списали близько 433 тисяч російськомовних книжок"

"Ми постійно моніторимо стан вилучення російськомовної літератури з книжкових фондів. Поповнювати їх російськими книгами ми припинили ще у 2014 році. З початку повномасштабного вторгнення списання такої літератури стало більш наполегливим", — зазначила посадовиця.

Російська література
Російська література. Getty Images

Станом на 18 червня 2024 року на Миколаївщині списано близько 433 тисяч російськомовних примірників та видань, зауважила Буберенко.

"Деякі примірники російською мовою лишилися тільки у закритому фонді Миколаївської обласної науково-універсальної бібліотеки, тому що вони мають науковий характер. Це такі єдині екземпляри, які потрібні людям для написання монографій тощо. Її не можна вилучати, але вони у закритому фонді. За російськомовною художньою літературою люди взагалі не звертаються", — сказала вона.

Бібліотека, як плацдарм для дерусифікації

Головна бібліотекарка відділу обслуговування користувачів Центральної міської бібліотеки імені Марка Кропивницького Олена Гаврилова та бібліотекарка першої категорії Валентина Фляк розповіли, по Миколаєву розташовані філії закладу, куди можна приносити книжки на здачу.

"У нас 24 бібліотеки по місту. Це зручно. У Миколаєві теж є пункти здачі самої макулатури, бо це ж гроші. Ми приймаємо будь-які книги та дивимося, які вони. Якщо це гарні книги українською мовою, то звичайно ми їх лишаємо у фонді. Те, що не потрібно — відправляємо на макулатуру", — пояснюють бібліотекарі.

Бібліотекарки Центральної міської бібліотеки імені Кропивницького Олена та Валентина
Бібліотекарки Центральної міської бібліотеки імені Кропивницького Олена та Валентина, травень 2024 року. Суспільне Миколаїв/Яна Тітуренко

За допомогою здачі макулатури заклад отримує гроші та надалі закуповує нові книжки українською мовою.

Збираємо та передаємо у відповідні пункти. Отримуємо гроші та купуємо нову літературу для наших відвідувачів. До того ж у нас книжки також списують, тому що вони розсипаються, старіють. Ми будемо раді, якщо нам будуть приносити книжки, нам потрібна макулатура.

Олена Гаврилова та Валентина Фляк розповідають про те, як вони пояснюють читачам не використовувати книги з російськими наративами.

"Якщо людина питає чому немає якогось такого автора, то ми пояснюємо, що існує таке розпорядження, та література не видається. Був такий час, що у 2000-х роках воно було все завалено у видавництвах. З 2014 року було прийнято рішення закуповувати книжки саме українською мовою. Тоді було зростання видавництв, які друкували саме іноземну літературу українською мовою", — розповідають працівники Центральної бібліотеки.

Книжкова зала у Центральній міській бібліотеці імені Кропивницького
Книжкова зала у Центральній міській бібліотеці імені Кропивницького. Суспільне Миколаїв/Яна Тітуренко

Після поступового вилучення російськомовних книжок у бібліотеці думали, що втратять більшість читачів.

Ми думали, що це буде складніший процес, та ми втратимо читачів. Але, слава Богу, що такого не сталося. Навіть більше стало читачів. Молодь до 35 років хоче більше українську читати у 90 відсотках. Покоління, яке після 60 — вони ще хочуть російською. Це пов'язано з їх молодістю. Раніше, 50 років тому, їм може була цікава така книжка. Але зараз інший час та інші наративи.

Бібліотекарки кажуть, до 2014 року доводилося закуповувати тільки російською мовою.

"Крім того, історичні прямі наративи ми почистили ще до 2014 року. Художню трохи пізніше, бо воно справді було більше завуальоване. На початку 90-х архіви з репресій читалися, а зараз поступово менше. Книга дуже прив'язана до часу. Більша частина книг старіє та втрачає свою актуальність. Багато ще російських книжок, бо немає чим замінити. За 10 років неможливо повністю перебудувати таким чином бібліотеку" — зазначають Валентина та Олена.

Українські книжки у бібліотеці
Українські книжки у бібліотеці. Суспільне Миколаїв/Яна Тітуренко

"Зробіть з російських книжок гроші на нові українські!"

Місцева жителька Анастасія принесла здавати макулатуру до бібліотеки. Розповідає, для чого це робити.

"Так вийшло, що моя бабуся була комуністкою, і після смерті лишилося багато книг. Слава Богу, в наш час таке нікому не потрібне, тому логічно було віднести їх у бібліотеку. Я сподівалася, що ці книги можуть бути перероблені на щось. І це може бути мотивом: "Ми будуємо нове суспільство на праху комунізму і російського імперіалізму" або "Зробіть з російських книжок гроші на українські", — стверджує вона.

Відвідувачка бібліотеки Анастасія з російськомовною літературою
Відвідувачка бібліотеки Анастасія з російськомовною літературою, травень 2024 року. Суспільне Миколаїв/Яна Тітуренко

На думку дівчини, у часи повномасштабної війни хочеться бути корисним. Крім того, не радить викидати або спалювати російські книжки, попри імперіалістичні наративи.

"У цілому, коли я була підлітком, то у мене був довгий період, коли я обожнювала російську літературу. Були наративи й від старших, що в російських книжках все гарно, а ось в українських — смерть та панщина. Але це не робить українську літературу гірше. Це просто реалії, у яких люди жили. Раніше я не підозрювала, що в цих книгах є якісь російські наративи. Зараз це очевидно", — пояснює Анастасія.

Водночас і бізнес, і мотив допомагати розвитку літератури

Журналісти Суспільного також поспілкувалися з робітниками пунктів прийому макулатури, які зокрема розташовані на Київщині. Співробітник ТОВ "Вторма UA" В'ячеслав розповідає, кожного дня люди приносять російськомовну літературу.

"Люди як назбирають, так і носять щось. Стало більше підприємств, шкіл, які долучаються до збору книжок. Раніше у нас були проєкти з книгарнями, де ми здійснювали з ними спільну активність. І була така реклама: "Російськомовна література (кошти з неї — ред.) йде на потреби ЗСУ". Таких акцій було багато на початку вторгнення. Зараз просто люди збирають і приносять. Воно постійно це було, і тримається ця тенденція", — пояснює чоловік.

Національна мапа пунктів прийому вторсировини
Національна мапа пунктів прийому вторсировини. recyclingpoints.org

Робітниця підприємства "Київміськвторресурси" Оксана стверджує, на початку великої війни люди здавали багато книжок.

"Зараз вже не так багато, як на початку війни. Люди просто знають, що більше їх читати не будуть, тому здають на макулатуру. До початку бойових дій також здавали книжки: і дитячі, і будь-які здають книжки, просто щоб не було їх вдома. Таких дуже багато. Ця тенденція, звичайно, продовжується. По всій Україні здають. Ті, хто патріоти — мають про все це розуміти", — говорить Оксана.

Списана російська література
Списана російська література. Спільнота "Емаус-Оселя"/Facebook

Державним комітетом телебачення та радіомовлення України був створений перелік книжок, які обов'язково повинні бути списані з бібліотек. За словами керівниці Олени Буберенко, у миколаївських бібліотеках не було жодних книг з цього переліку.

Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.

На початок