"Завжди мріяв стати військовим": історія воїна з миколаївської 79-ї бригади, який у 18 років загинув у бою під Мар'їнкою

"Завжди мріяв стати військовим": історія воїна з миколаївської 79-ї бригади, який у 18 років загинув у бою під Мар'їнкою

Військовослужбовець Євгеній Цик на фоні зруйнованої Мар'їнки
Військовослужбовець Євгеній Цик на фоні зруйнованої Мар'їнки. Фото: колаж Суспільне Миколаїв.

Євгеній Цик — розвідник-сапер 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, який з дитинства мріяв стати військовослужбовцем, родом з міста Очаків, що на Миколаївщині. Як тільки хлопцю виповнилося 18 років, поїхав навчатися у Великобританію, за контрактом в армії. Згодом відправився в одну з найгарячіших точок фронту — Мар'їнка, де і загинув у бою, боронячи українську землю від окупантів.

Про бойовий шлях та силу волі загиблого військовослужбовця журналістам Суспільного розповіла його мати Наталія Цик.

Шкільні роки

За словами жінки, її син все життя себе бачив військовим, навіть ще змалку.

"Після дев'ятого класу планував вступати до коледжу Військово-морських сил ЗСУ в Одесі, мріяв туди поступити. Але через стосунки з дівчиною туди не поступив, а пішов у 11 клас", — каже мати.

Євгеній Цик у дитинстві разом з мамою та молодшою сестрою.
Євгеній Цик у дитинстві разом з мамою та молодшою сестрою. Фото: особистий архів Наталії Цик

Розповідає, під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, внаслідок бойових дій, вимушений був опинитися у Чехії. Тоді хлопець був ще неповнолітнім.

Побув там пів року, пізніше повернувся додому. Працював на СТО Станція технічного обслуговування.та на різних роботах. З одного боку — непогано, все добре, підробляв, але потім раптом він мені дзвонить і каже: "Мама, я пішов служити". Я в непорозумінні. Він такий: "Ну, ось так, вже навчання у мене".
Розвідник-сапер 79-ї десантно-штурмової бригади Євгеній Цик під час бойового завдання
Розвідник-сапер 79-ї ОДШБр "Таврійська" Євгеній Цик під час бойового завдання. Фото: особистий архів Наталії Цик

Наталія каже, пояснювала сину, що він може у такому молодому віці лишитися інвалідом або загинути.

"Відповідав, що це розуміє, але все ж таки не усвідомлював все до кінця, певно", — розповідає жінка.

Навчання у Великобританії

Євгеній на позивний "Їжак", навчався у Великобританії.

"Коли він поїхав у Британію навчатися, там йому пропонували ще лишитися на два місяці, вийти вже сержантом, а не солдатом. Він не хотів чекати. Він казав: "Хочу їхати на "нуль", бити "орків", — розповідає Наталія.

Розвідник-сапер 79-ї десантно-штурмової бригади Євгеній Цик
Розвідник-сапер 79-ї десантно-штурмової бригади Євгеній Цик. Фото: особистий архів Наталії Цик

Мати загиблого воїна каже, попри прагнення швидше бути на передовій, Євгенію подобалося навчатися у Великобританії.

Він потрапив у своє середовище. Він про це мріяв все життя, йому це дуже подобалося. Він реально був щасливою людиною у той період. Я навіть не пам’ятаю, щоб він такий був — настільки багато радості, щастя, задоволення.

Бойові дії та загибель

На фронті Євгеній Цик прослужив недовго.

"Вже приїхав з Британії, він телефонує та каже, що його завтра везуть у Миколаїв, я так зрозуміла, що у "79-ту". Потім не було пару днів зв’язку з ним, дзвонить та каже: "Нас відправили на Донецький напрямок, ми під Мар'їнкою", — згадує Цик.

Каже, після першого бойового виходу син розповідав, що був "бігунком".

Бігав з хлопцями та міняв всім рації. Крім цього, казав, що багато прилітало, кулі над головою літали. Втома від цього всього у нього була дуже сильною. Хоча був фізично підготовлений та досить терплячий.
Розвідник-сапер 79-ї десантно-штурмової бригади Євгеній Цик
Розвідник-сапер 79-ї десантно-штурмової бригади Євгеній Цик. Фото: особистий архів Наталії Цик

Жінка говорить, через чотири дні, на другому бойовому виході, Євгенія не стало.

"Він один наряд пробув, а вже потім, коли мав бути другий, то він повинен був повертатися додому. Я не одразу дізналася про його смерть. Він завжди просив не дзвонити, та і я лякалася, бо, щоб не дай Боже не відволікти, там бойові дії. Терпіла-терпіла, чекала-чекала, думала, що може приїхав та заморений, просто не відповідав", — згадує мати загиблого воїна.

Пізніше вже родина дізналася, через подругу десантника, що чоловіка вже немає.

"Загинув від осколкового поранення. Уламок потрапив у сонну артерію. Він навіть не встиг закрити очі. Моментальна була смерть, його привезли до нас додому, він був з відкритими очима. Як взагалі одразу можна було відправити дитину туди? І скільки ми його самі просили, і батько просив, щоб він служив у Києві або десь у тилу. Син не хотів, хотів бути на "нулі", — говорить Наталія.

Розвідник-сапер 79-ї десантно-штурмової бригади Євгеній Цик разом з батьком
Розвідник-сапер 79-ї десантно-штурмової бригади Євгеній Цик разом з батьком. Фото: особистий архів Наталії Цик

Мати загиблого десантника Наталія Цик розповіла, що зі слів побратимів, 18-річний військовослужбовець завжди, при будь-якій можливості та обставинах, прагнув виходити на передові позиції.

Сила волі у нього ще та була, у нього можна було їй вчитися.

Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.

На початок