Миколаївський спорт під час війни: фехтувальник Олег Науменко про кар'єру і волонтерство

Миколаївський спорт під час війни: фехтувальник Олег Науменко про кар'єру і волонтерство

Миколаївський спорт під час війни: фехтувальник Олег Науменко про кар'єру і волонтерство
Фехтувальник Олег Науменко, 4 березня 2024 року. Фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв

Паралімпієць Олег Науменко — багаторазовий чемпіон з фехтування на візках, бронзовий призер Паралімпійських ігор 2016 року в Бразилії, нині перебуває у Миколаєві. Крім спортивної діяльності, від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну чоловік займається волонтерством.

Про мотивацію під час змагань, підтримку іноземних спортсменів та тренування в умовах війни Олег розповів кореспондентам Суспільного.

Спорт та мотивація в умовах війни

Науменко розповідає, не вистачає повноцінних тренувань та спарингів. За його словами, під час занять в умовах війни виникають труднощі.

Через тривогу зриваються заняття, і ти вже не так налаштований на тренування. Коли ти тренуєшся і чуєш "приліт" в місті, ти не можеш більше нормально займатися, бо за себе переживаєш, тобі хочеться зателефонувати дружині, батькам та дізнатись, чи все у них добре.
Фехтувальник Олег Науменко на тренуваннях з колегами.
Фехтувальник Олег Науменко на тренуваннях з колегами. Фото з особистого архіву спортсмена.

Чоловік каже, найбільше досягнення за період повномасштабного вторгнення — перше місце на Кубку світу.

"Це була перша в історії змішана команда: двоє хлопців та двоє дівчат. Ми вперше в історії таких змагань вибороли перше місце. До цього в мене жодного разу не було золотої нагороди. У 2023 році у мене підряд було десь чотири нагороди. Тоді я був у чудовій формі, і це було круто", — пригадує Олег Науменко.

Більшість часу під час тренувань приділяє увагу роботі з мішенню.

Неважливо, фехтувальник щойно прийшов або займається цим вже кілька років і чемпіон, перед кожним тренуванням ти приділяєш 20 хвилин тому, що ти просто колиш. Тому що треба, щоб твої м'язи запам'ятовували ці рухи, щоб ти сидів і правильно колов. Мій тренер знаходиться в Німеччині, тренується зараз з іншими спортсменами.

Фехтувальник говорить, найбільше його мотивує країна, родинне коло та домашній улюбленець — пес Баррі.

"Я його (пса — ред.) беру на тренування іноді. Мені здається, що Баррі розуміє фехтування трохи краще ніж я. Він так дивиться на все це, але трохи ображається, тому що, коли ми тренуємось з моїм тренером, я його сварю, коли він хоче теж погратися і не розуміє: "Чому вони двоє граються, а мені не дозволяють", — з посмішкою говорить атлет.

Пес Баррі дивиться на спаринг поміж фехтувальниками.
Пес Баррі дивиться на спаринг поміж фехтувальниками. Фото з особистого архіву спортсмена.
Баррі – це кєнт, друг, братик.

Імпровізоване тренування

Олег Науменко розповів про основи фехтування на візках.

"Зараз зробимо перше імпровізоване тренування. Я покажу кілька захистів. Наприклад, коли ти мене колиш, то це четвертий захист. Ти мене колиш праворуч, я беру парадДія, якою відбивається атака супротивника. та можу дати відповідь. Існує два основні захисти — четвертий і шостий захист", — демонструє паралімпієць.

Ще є багато різного. Коли в одній ситуації виходиш — можна взяти перший захист. Якщо ти йдеш в маску мені — я можу взяти дев'ятий захист. Якщо намагаєшся знизу вколоти — я можу використати сьомий захист або восьмий, або ж другий парад. Тобто все у фехтуванні побудовано на "захист-відповідь"

Стосовно вибору зброї каже, між рапірою та шпагою треба зробити баланс.

Фехтувальник Олег Науменко демонструє імпровізоване тренування, 4 березня 2024 року.
Фехтувальник Олег Науменко демонструє імпровізоване тренування, 4 березня 2024 року. Фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв

Фехтувальник пояснює, якщо у спортсмена болить рука, плече, нога або спина — це означає, що він неправильно тримає зброю.

"Все навантаження лише на два пальці. Якщо у спортсмена після тренування болять пальці — це добре, вдале тренування", — каже Олег.

Перші дні повномасштабного вторгнення Росії

"У мене батько був у лікарні. З самого ранку я поїхав туди, бо там повилітали вікна. Була зима, я його (батька — ред.) забрав, він тоді лежав з ковідом, та поїхали додому. Поїхав до іншої лікарні, знайшов там дихальний апарат. Тоді розпустили ж всіх хворих по домівках, і, кому була потрібна ця річ, видавали на дім", — розповідає паралімпієць.

Я не з тих, які казали, що не буде війни. Я знав, що це буде, бо я бачив це на Донбасі, бачив у Криму. Я був на півострові, коли все почалося, я бачив ці бронетраспортери.

Волонтерство

Олег Науменко з першого дня великої війни почав займатися волонтерською діяльністю.

"Хлопці, з якими працюю, були вже з першого дня заряджені, стояли на Херсонському шосе, і були готові зустрічати ворога. Ми з першого дня возили пінопласт, і, не буду розповідати, що ще потрібно для "Бандерського смузі"Короткометражні гумористично-патріотичні байки про війну України з Росією., — згадує фехтувальник.

Говорить, не хоче бути "визволеним" вдруге, бо сам з Луганщини.

Фото з особистого архіву спортсмена.
Треба боронити нашу землю, свої землі забирати назад. Нам чужого не потрібно, ми хочемо своє.
Олег Науменкофехтувальник.

Згадує, до волонтерства доєднався через запрошення від знайомих, які виготовляли перископи.

"Запросили мене, щоб я це розповсюджував, займався збором коштів. Я сказав: "Добре, у мене на Facebook багато друзів-спортсменів, які, думаю, підтримають цю ініціативу", — каже Науменко.

Завдяки активності спортсмена у соцмережах до волонтерства доєднуються його знайомі та колеги. От як землячка Наталія:

"Вона не тільки долучилась. Вона дуже добре допомогла нам, знайшла людей, які в Німеччині купували на той час генератори. То ми в Посад-Покровськ привезли генератор, інший – або в Мирне, або в Луч", — каже він.

Землячка Олега Науменка (ліворуч) під час волонтерської місії.
Землячка Олега Науменка (ліворуч) під час волонтерської місії. Фото з особистого архіву спортсмена.

Розповідає також про схожі ситуації.

Мені писали на Facebook. Мій колега, з яким ми тренувались, ще років п'ять тому закінчив свою спортивну діяльність. Він теж має інвалідність, переїхав до Німеччини, там жив, працював. Телефонує: "Я хочу допомагати", я кажу: "Добре, давай, організуй це". Він через тиждень передзвонив, говорить: "Я знайшов 200 аптечок для наших військових".

Підтримка України від іноземних спортсменів

За словами Олега, Україну підтримують різні країни світу та їхні спортсмени.

"Ми були на змаганнях в Таїланді, зібрали спортсменів, які зробили приємні написи на нашій символіці, на футболці збірної України. Деякі іноземні атлети приєднувалися: з Польщі, Іспанії, Японії, які навіть їздили до Львова. Вони не бояться, проводять різні акції, підтримують нашу армію, підтримують нашу державу", — говорить він.

Фехтувальник Олег Науменко разом з іноземними спортсменами на змаганнях.
Фехтувальник Олег Науменко разом з іноземними спортсменами на змаганнях. Фото з особистого архіву спортсмена.

Чи став Миколаїв домівкою

"Звичайно, велика подяка місту, тому що дуже мені допомогли. І місто, і всі, хто мене знають — підтримують. Але моя домівка — там (спортсмен родом з Луганщини — ред.). Чи хочу я повернутись туди? Не знаю", — говорить паралімпієць.

Про плани розповідає, після чемпіонату України відбудеться чемпіонат Європи в Парижі, на якому буде демонструвати свої здібності українській фехтувальник Олег Науменко.

Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.

На початок