Миколаївський військовий 123 бригади ТрОСили територіальної оборони з псевдо "Одін" втратив ногу та око. Чоловік дістав травм внаслідок вибуху міни на Херсонському напрямку в січні 2023 року, втім не втратив надію. За допомогою протеза, встановленого в США, він отримав змогу не тільки ходити, а й знову носити військову форму.
Про життя з ампутованою ногою, відновлення в США та військову службу "Одін" розповів кореспондентам Суспільного.
"Одін" два місяці пересувається завдяки протезу. Каже, вже звик. На протезування чоловіку довелося летіти до США. Отримав поранення на Херсонському напрямку у січні 2023 року.
"Висуваємось ми з групою на точку. Йду собі та йду. Ну, розслабився, втомився. І перше поранення далось в знаки. Йду і чую вибух, і ще вголос міцно виматюкався. Кажу: "Хто, хлопці? Кого поранило?" А потім дивлюсь: "А це ж я". Хлопці мене дві години несли на руках, а зона ж замінована. У момент реабілітації я дуже себе картав. Я ж не перший йшов. І як так трапилося, що я підірвався на міні?", — розповідає "Одін".
Ця ситуація, говорить військовослужбовець, "підкосила" морально.
"Психотерапевт приходила. Працювала зі мною. Я кажу: "Мене ця ситуація тривожить". А вона однією фразою (відповідає — ред.): "Ну, ти ж не Бог, всі люди помиляються". І я такий собі (кажу — ред.): "Ну, дійсно", — розповідає "Одін".
Проте, каже, вдалося не лише відновитися, але й знову одягнути військову форму. Згадує час проведений на реабілітації в США.
"Ветеран у них як рідний брат. Вони (американці — ред.) підходять, тиснуть руку. Я кажу: "Та ні, я не американський військовий". Наш піксель дуже схожий з їхнім. А вони все одно: "Ой, Україна — це клас. Ми вас підтримуємо". Самі здивовані нами. Кажуть: "Думали, три дні та України не буде. А ви тримаєтесь і боретесь. І ще й щось відбиваєте", — розповідає військовий.
За освітою чоловік — залізничник. Попрацювавши за фахом, його мобілізували у 2015 році. Згадує свій перший бойовий виїзд.
Я місяць тому автомат в руках ще не тримав. І тут я їду на штурм. Дядько такий коренастий, як козак, сидить. Каже: "Що перший раз ідеш?" Я такий: "Так". Він: "Роби те-то й те-то". І обняв так, що рука аж за лямку бронежилета тримала. Як ото малу дитину пригорнув"
Каже, псевдо вигадав з часом, після того, як потрапив під російський обстріл.
"В мене просто після поранення немає одного ока. Стоїть протез. Думаю, та що я буду ховатися? Нехай буде "Одін". В нас поцілили з ПТУРАПротитанкова керована ракета — вид протитанкової зброї, складова частина протитанкового ракетного комплексу, твердопаливна ракета з кумулятивною бойовою частиною, з корегованою траєкторією польоту за командами оператора або власної голівки самонаведення.. Нас було чотири людини. Один хлопець загинув, Антон, командир відділення. А я по суті чудом вижив", — розповідає військовий.
Говорить, намагався в якийсь момент повернутися до цивільного життя. Але повномасштабна війна повернула чоловіка у стрій. Каже, з часів АТОАнтитерористична операція змінилася не тільки армія, а й ставлення до неї.
Там десь в кав'ярню заходиш. Просто в селі біля дороги. Замовляєш кави. А тобі: "В нас сьогодні кава безкоштовна”. Питаю: “Чому?”. Кажуть: "А сьогодні день звільнення села". Відчувається різниця, що ти дійсно свій. Це твої люди. На сході трохи інакше. Там все ж це довше було, але це все одно українці".
"Одін" каже, вірить в перемогу України, і нині не уявляє свого життя без військової справи.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
