На Миколаївщині станом на вересень 2023 року досліджують вплив бойових дій на довкілля в межах проєкту "Оцінка екологічних наслідків війни для громад". У Галицинівській, Куцурубській та Очаківській громаді фахівці провели аналіз якості питної води, організували опитування місцевих жителів та отримали дані щодо екологічних проблем, спричинених російським вторгненням.
Про перші висновки Суспільному розповіла керівниця проєкту, екологиня Інна Тимченко.
Вибір громад та початок проєкту
За словами Інни Тимченко, проєкт реалізується за підтримки Фонду Сприяння Демократії та Посольства США в Україні. На Миколаївщині він розпочався з червня 2023 року. Фахівці вибрали три громади, на які вплинули бойові дії.
"З Куцурубською та Очаківською громадами ми працювали ще раніше. З Куцурубською громадою ми співпрацюємо із самим керівництвом громади, а в Очаківській ми комунікуємо з активом — з активними жителями Очаківщини та зі співробітниками Національного природного парку "Білоберіжжя Святослава". Також ми ще долучили до проєкту Галицинівську громаду, адже ми з ними зустрілися й вони теж були зацікавлені в участі у цьому проєкті", — говорить Інна Тимченко.
Проєкт пов'язаний із залученням експертів до оцінки збитків довкілля.
"Оцінити збитки, щоб розробити план відновлення окремих компонентів. Створити документ, який буде покладений в стратегії розвитку громади. І для того, щоб потім громада змогла знаходити фінансування та допомогу на відновлення", — розповіла екологиня.
Етапи дослідження
У всіх громадах тривали опитування місцевих жителів.
"Ми опитували жителів, зібрали їхні думки щодо того, як вони оцінюють екологічну ситуацію, які найбільш критичні питання вони визначають. У більшості всі компоненти, які були порушені, ці компоненти були проблемними й до війни. Наприклад, це захисні лісосмуги, що поступово пошкоджувалися й знищувалося переважно через вирубки, чи іноді через пожежі. А під час воєнних дій через обстріли великі площі полезахисних смуг були знищені після пожеж", — каже екологиня.
Фахівці досліджували ґрунти.
"Також були звернення з інших громад, зокрема звернення від Снігурівської громади. Ми нічого не знайшли. Токсичних елементів не було знайдено в ґрунтах. Але це попередні дані щодо впливу обстрілів й важких металів на ґрунти. Самі ґрунти можемо спостерігати, що вони деградовані, там подекуди через проїзд техніки, але впливу важких металів та токсичних елементів ми не знайшли. Але знову ж таки не знайшли їх саме в тому рухомому вигляді, в якому вони можуть бути небезпечними для людини. Ці дослідження ще продовжуються", — говорить Інна Тимченко.
Також екологи вивчають стан пошкодження полезахисних смуг за допомогою супутникових знімків.
"Тобто аналізуючи космічні знімки, ми визначаємо площі пошкодження. Площі, які потребують відновлення. Також даємо рекомендації щодо відновлення. Зокрема це рекомендації щодо видів дерев, по обсягах робіт, тобто тих смуг, що потребують найбільшої уваги. Хоча зрозуміло, що нині відновленню лісосмуг перешкоджає замінування", — зазначає фахівчиня.
Перші висновки
Зі слів Інни Тимченко, у Галицинівській громаді фахівці зробили аналіз питної води у двох селах. В Очаківській громаді, частина дослідження сфокусована на окупованому Кінбурнському півострові.
"Площі лісових пожеж на Кінбурні збільшуються. Окремою частиною дослідження є визначення саме тих ділянок природного лісу. Для того, щоб розуміти, які саме ділянки лісів на Кінбурні потребують відновлення. Разом із тим по космічних знімках неможливо визначити ущільнення ґрунту через проїзд важкої техніки, або там кількість знищених місць гніздування птахів. Для визначення детальних збитків необхідно натурні дослідження, які зараз неможливо організувати", — розповідає Інна Тимченко.
У Куцурубській громаді екологи зазначають про пошкодження чагарникових насаджень.
Поки можна зафіксувати ці збитки, визначити напрямки відновлення. Це треба саме зараз робити, тому що з часом ситуація там буде мінятися і, наприклад, якщо просити фінансування на якісь питання відновлення, які будуть обґрунтовуватися саме воєнними діями. Навіть, якщо до суду не можна подати ці дані, важливо саме зараз це все фіксувати задля гуманітарних організацій від яких громади можуть отримати фінансування.
Інна Тимченко додає, у Міжнародному суді довести ці збитки та вимагати компенсацію у Росії буде складно.
"У Міжнародному суді нам ще треба буде доводити, що Росія знищує наше довкілля. Це якось за межею розуміння, проте, така дійсність. Й ми маємо розраховувати на свої сили", — говорить спеціалістка.
Зі слів екологині, підрахунки збитків довкілля знадобляться під час відновлення задля отримання допомоги від міжнародних організацій.
"Донорам звісно, треба буде конкретна інформація, що було пошкоджено. Для чого треба відновлювати й в якій кількості, як відновлювати. То, звісно, ми маємо можливість зараз підготувати експертні висновки, хоча разом з тим ми також готуємо оцінки збитків", — зазначає Тимченко.
Спеціалісти формують базу пропозицій та рекомендацій, що також направлять до Міністерства довкілля, Держекоінспекції, Верховної Ради України тощо.
Подальші етапи
Зі слів екологині, тривалість проєкту запланована до березня 2024 року.
Станом на вересень 2023 року фахівці працюють над напрямком допомоги громадам та розробкою рекомендацій.
"У Галицинівській громаді ми плануємо встановлювати аншлаги, тобто інформаційні щити з інформацією про цінні природні комплекси. Наприклад, у Галицинівській громаді у нас єдине місце зростання Волошки первинноперлинної й більше вона ніде у світі не зростає. Ці місця до яких немає доступу зараз швидко відновлюються й ці ділянки, де ростуть волошки відновлюються", — зазначає Тимченко.
Ми дуже хочемо долучати людей берегти ці унікальні місця. Ми зараз працюємо над створенням такого маршруту екокультурного, який з фотографіями та QR-кодом —усе це буде нанесено на інформаційний щит.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
