Плита Сидора Білого: чи справді росіяни могли знайти та вивезти з Кінбурнського півострова пам'ятку культури

Плита Сидора Білого: чи справді росіяни могли знайти та вивезти з Кінбурнського півострова пам'ятку культури

Плита Сидора Білого: чи справді росіяни могли знайти та вивезти з Кінбурнського півострова пам'ятку культури
Старшина, кошовий отаман Чорноморського козацького війська, командувач Чорноморської козацької флотилії, перший дворянський голова Херсонського повіту Сидір Білий. Фрагмент портрета з видання "Український портретний живопис XVII–XVIII ст."

Військові РФ заявили про знайдену на тимчасово окупованому Кінбурнському півострові плиту, яку вони назвали частиною поховання отамана Чорноморського козацтва Сидора Білого.

Це правда чи черговий фейк російської пропаганди — Суспільне зібрало думки істориків та краєзнавців щодо того, наскільки "знахідка" росіян має історичне підґрунтя та зв'язок з Сидором Білим.

Історик та археолог Олександр Смирнов: інформація про плиту — легенда, яку використовує російська пропаганда

Ворог використовує історичні легенди, постаті, накручує факти і видає все це за правду. Постать отамана Сидора Білого дуже суперечлива та в історичному плані не розкрита. Начебто і велику здійснив роботу щодо створення українського козацького війська, але його ім’я потім використовували у російсько-імперській пропаганді.

За письмовими даними, Сидір Білий був похований на території Олександрівської церкви.

"Церква розташовувалася не там, де зараз храм на Кінбурні. Місце поховання Білого історикам не відоме. До війни були пошуки, і ні до чого не привели. Дуже багато легенд, краєзнавчих робіт, але жодного підтвердження, де місце його поховання, де є плита–надгробок, немає стовідсотково", — розповів Суспільному археолог Олександр Смирнов.

За словами історика, місце поховання та інформація про плиту — це більше легенди, що не мають документального підтвердження.

"Якщо й були ці підтвердження, то багато матеріалів у наших архівах знищені. У 20-30-х роках 20-го століття ці події, відомості не потрібно було досліджувати так, як було насправді, а потрібно було їх використовувати з точки зору пропагандистської історії, видуманої під час Катерини, і після німецьким істориком Міллером щодо взагалі Запоріжжя, козацької структури тощо", — каже Олександр Смирнов.

Російські військові виявили на Кінбурнському півострові надгробну плиту Сидора Білого: наскільки це можливо
Символічна могила отамана: на Кінбурнському півострову встановлений хрест Сидору Білому. Фото з архіву місцевих жителів Кінбурнського півострова

Зі слів Олександра Смирнова, збереглася тільки легенда про його поховання.

"Я чув раніше щодо того, що британці та французи забрали чавунну плиту, яка була на його могилі. Але це за вухо притягнуто. Кажуть про зруйнування могили під час Кримської війни. Це пазли, які не складаються. Не займалися британці та французи руйнуванням козацьких могил, а більше їх руйнували російські війська, чи російські губернатори", — розповідає Олександр Смирнов.

Історик додає, що дати, які можна прочитати на фото надгробка, опублікованого російськими медіа, не збігають з датами смерті Сидора Білого.

"Росіяни використовують плиту у своїй пропаганді. Потягнули плиту в Краснодарський край, до якого Сидір Білий жодного відношення не має. Втім, вони притягнули до кубанських козаків, які туди переїхали, були депортовані після руйнування Запорізької Січі в 1775 році. Плита кам’яна. З медіаресурсів неможливо здійснити правдивий аналіз. Якщо говоримо про козаків цього періоду, то встановлювались хрести ще. Потім легенда про чавунну плиту, а це кам’яна плита із вапняку", — сказав Смирнов.

Росія використовує такі маленькі приводи, щоб роздмухувати ситуацію на свою користь, на пропаганду. А ми не використовуємо історичні факти, щоб доносити до населення, що наші землі не голе поле, що вони існували й до приєднання до російської імперії, тут жили люди в містах, була торгівля, було розуміння приватної власності, свободи.

Олександр Смирнов додає, це не перший факт викрадення, або використання українських історичних пам'яток в російській пропаганді.

"З 2014 року всі мовчали — руйнування Ханського палацу в Бахчисараї, вивезення речей з бази підводної археології, де було чимало речей з Миколаївської області, з Кінбурна — амфори, залишки дерев’яних остовів кораблів, які експедиції вивозили на реставрацію в Феодосію. І все це було вкрадено з 2014 року", — говорить історик.

Очільник громадської організації "Бузький Гард" Ілля Зелінський: держава-історичний клептоман створила черговий фейк

Черговий фейк. Але цей надгробок їм доведеться повернути. Сподіваюсь, що наша держава після перемоги в числі репарацій висуне й історичні репарації для тисячі експонатів, які були у нас вкрадені, вивезені звідси під час цієї окупації і попередніх.

Ілля Зелінський у відеозверненні у своєму Телеграм-каналі також висловився, що дата смерті, написана на знайденому нагробку, не збігається з датою загибелі отамана.

"Вони це чудово розуміють, для цього створюються всі ці фейки. Факт, що вони знайшли плиту-надгробок. Скоріш за все, під час інженерних робіт вони розкопали могилу, дістали цей шматок надгробка, який видали для своїх за надгробок першого отамана Сидора Білого", — говорить Ілля Зелінський.

Російські військові виявили на Кінбурнському півострові надгробну плиту Сидора Білого: наскільки це можливо
Надгробна плита, вивезена росіянами з Кінбурнського півострова до Краснодара. Фото: пресслужба Краснодарської адміністрації

З його слів, Росія — держава-клептоман вчергове намагається матеріально підкреслити свої історичні, імперські амбіції, хоч якимось фактами приналежності до історії, щоб виправдати назви своїх десантних полків козацькими.

"Для чого вони це все роблять? Все просто, це не новина, це не вперше. Вони намагаються якось сакралізувати свою місію. Вони, до речі, це так і називають, що здійснюють "операцію з врятування" сакрального для них значення. Вже розмістили цю плиту у якомусь воєнному соборі на території Краснодара", — сказав Зелінський.

Для них це черговий приклад видати бажане за дійсне.

Краєзнавець Віктор Мних: нагробок Сидора Білого могли вилучити британці

Згідно з деякими публікаціями істориків, британці забрали також і чавунну плиту з могили Кошового отамана Сидора Білого.

За словами краєзнавця, Сидір Білий похований на Кінбурнській косі, на території колишньої фортеці біля церкви, яка не збереглася до нашого часу.

"У ході Кримської війни, котра завершилася капітуляцією Росії, британці вилучили чимало трофеїв, переважно гармати. З металу трофейних гармат Лондонський монетний двір виготовив нагороди для учасників Кримської кампанії. Натрапив на дві публікації, у котрих йдеться про чавунну плиту", — розповів Віктор Мних.

Співавтор краєзнавчого альманаху "Кінбурнська коса" Зеновій Петрович: плита, знайдена росіянами, не має відношення до Сидора Білого

До нашого часу збереглася єдина могильна плита, яка розтошована біля причального господарства Миколаївського морпорту.

За словами науковця, на надгробній плиті не збігаються дати смерті Сидора Білого.

"Вона ніяк не стосується поховання Сидора Білого, який загинув в 1788 році. На цій плиті чітко проглядається 1833 рік. Історія цієї плити й розшифровка напису нами раніше описана в краєзнавчому альманасі "Кінбурнська коса", виданому в 2020 році", — сказав Зеновій Петрович.

Напис на збереженій плиті свідчить про її приналежність інженеру, а не Білому.

"Здесь погребено тело командира Кинбурнской инженерной команды полевого инженера подполковника кавалера Ильи Васильевича Ижановича, умершего в январе 1833 года от рождения на 43 году".

Краєзнавець Олексій Паталах: ця плита належала командиру місцевої інженерної команди

Фортеця була зруйнована під час Кримської війни англійською ескадрою, а родичі Білого пішли на Кубань, тому його могилу не переносили.

Кореспондентам Суспільного Херсон місцевий краєзнавець Олексій Паталах розповів, що насправді росіяни везуть до Краснодара надмогильну плиту командира місцевої інженерної команди, яка колись була знайдена на Кінбурні й оформлена як пам’ятник.

"Вкрали, тому що все крадуть, що має будь-яку цінність художню або історичну. У Херсоні вкрали пам'ятники Ушакову, Потьомкіну, Суворову, корабель із набережної хотіли, але не змогли зняти. Сидір Білий, згідно з листом Суворова до Потьомкіна, був похований у фортечній Невсько-Олександрівській церкві Кінбурна, яку перебудували з мечеті", — сказав Олексій Паталах.

Краєзнавець припускає, що поховання кошового отамана Чорноморського козацького війська Сидора Білого збереглось. Для того, щоб його віднайти, потрібно дослідити територію Кінбурнської коси.

Історичний реконструктор Юрій Шевченко: Сидір Білий міг бути перепохований

На Кінбурні тіло Білого козаки залишити не могли.

За словами Юрія Шевченка, тіло отамана могли вивезти з Кінбурна та перепоховати.

"Коло краєзнавців Корабельного району — Вітовське товариство, підтримує версію про перепоховання останків у Вітовці. Ми поставили камінь біля місцевої школи, там раніше був цвинтар. До речі, Сидір Білий, на думку сучасних козаків, був хрещеним батьком Миколаєва", — розповів Юрій Шевченко.

Портрет Сидора Білого
Портрет Сидора Білого. Фото: фрагмент портрета з видання "Український портретний живопис XVII–XVIII ст."

Хто такий Сидір Білий

Сидір Білий — це перший отаман Чорноморського козацтва. Після знищення Запорізької Січі зібрав козаків на службу Катерині ІІ та створив козацький кіш на базі Прогноївської паланки. Білий відзначився під час російсько-турецької війни.

"Це людина, яка створювала Чорноморський козацький флот ще до того, як був взятий Очаків і була вже фортеця Кінбурнська. Там формувалось нове чорноморське козацтво. Потім воно стало дуже відоме, показало себе у Лиманській битві, битві за Очаків", — каже миколаївський історик Олександр Смирнов.

Також неодноразово виконував особисті доручення кошового отамана Петра Калнишевського.

"Сидір Білий писав подання, їздив до Катерини ІІ, саме коли була зруйнована Запорізька Січ, з проханням залишити козакам вільності козацькі, і був першим отаманом, який сформував Чорноморське козацтво", — розповів Олександр Смирнов.

Загинув Сидір Білий після поранення в 1788 році.

Читайте також

Баштанський музей під час війни. Як закладу на Миколаївщині вдалося зберегти фонди від знищення

Сплетення епох на Кінбурні. Які історичні битви відбувалися за півострів у Миколаївській області

Каральні операції й знищення мирного населення. Миколаївський історик розповів про діяльність Олександра Суворова

Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.

На початок