Начальник управління Патрульної поліції в Миколаївській області Віталій Даніла захищає лінію розмежування на миколаївсько-херсонському напрямку. Також займається питаннями щодо обміну полоненими. На його рахунку сплановано 14 обмінних процесів.
Про тонкощі роботи, ситуації під час обмінів та важливість обмінного процесу Віталій Даніла розповів кореспондентам Суспільного.
Напрямок служби
Миколаївські патрульних працюють на лінії розмежування.
"Між нами й ним — це лінія розмежування, можна сказати, Миколаївської області. Але під час кожної операції ми повністю вивчаємо карти, місцевість, рельєф, тому вже немає великого значення що це – Миколаївська земля або Херсонська. Миколаївську можна було б просто без карт, а тут потрібні вже карти відкривати й вивчати. Додаємо 30 хвилин на вивчення дороги й прокладання маршруту і все", — каже начальник патрульної поліції.
Важливість обмінного процесу
Віталій Даніла бере безпосередню роль в обміні полоненими. За його участі відбулися 14 обмінів.
"Наше задання – безпосереднє проведення даних обмінів. Тобто взяти полонених, вивезти туди, поспілкуватися з ними (хоч як це неприємно, але це потрібно, тому що, я розумію, кінцеву ціль), забрати наших захисників і привезти назад. Повністю, на цю мить, організацією даних обмінів проводить Головне управління розвідки – це саме хто буде, яка кількість людей, хто і що буде. Наше задання – безпосереднє проведення даного обміну", — розповідає Віталій Даніла.
Історії з обмінів
"Була ситуацію. Він там з Російської Федерації, стоїть в масці, щось там записує. Каже: "Щось передати моєму керівництву? Я не вирішую ніяких питань". А ми кажемо, точніше Сергій, який безпосередньо спілкувався з ним, каже: "Можете передати, так… Ми можемо прийняти вашу капітуляцію!". Він записує, підіймає голову, дивиться: "В смислі?". Каже: "Ну, передайте своєму керівництву, що ми приймемо вашу капітуляцію, умови готові обговорити!". Він посміхнувся, записав, каже: "Передам", — каже Віталій Даніла.
Під час цих обмінів, говорить начальник патрульної поліції, головне завдання — забрати українських захисників.
"Ти розумієш кінцевий результат. І тоді вже розумієш навіщо це потрібно, коли бачиш їх щасливі обличчя, а іноді зі сльозами на очах, запал. Кажеш їм: "Слава Україні!", вони викрикують: "Героям Слава!". Це потрібно почути наживо, а не на відео!", — говорить чоловік.
Віталій Даніла брав участь в обміні українських полонених з різних бригад та різних регіонів України.
"Були й з 36-ї, 79-ки, 35-ї, 28-ї, і з територіальної оборони, і цивільні (деякі, які надавали допомогу нам і потрапили там у полон). Дівчина з 36-ї бригади. Коли почув, що буде в цьому списку дівчинка, то думаю: який страх і жах вона пережила там. Кажу: "Так, це все добре, але, напевно, потрібно взяти їй шоколадку!". Взяв, приготував все. Коли ми вже були на нашій території, я їй даю, а вона дивиться на мене, плаче. Кажу: "Все, сестричко, ти вдома! Все добре, не переживай!", — згадує Віталій Даніла.
Емоції під час повернення захисників
"Я дуже багато чую історії від них, як вони потрапили, як вони билися до останнього, скільки поранених і важкопоранених ми забирали звідти, в яких умовах вони вижили. За це дуже велика гордість бере. Розумієш, що з такими побратимами, з такими українцями дуже важко будь-якому ворогу нас здолати. От за це великий їм уклін і подяка! Що кожен з них робив максимально для того, щоб знищити ворога, захистити", — говорить Віталій Даніла.
Читайте також:
- Бої на Миколаївщині. Навіть коли важко, ми посміхаємося — начальник патрульної поліції
- На Миколаївщині патрульні спільно з ВСП слідкують за дотриманням правил дорожнього руху
- На Миколаївщині відпрацьовані шляхи евакуації у випадку аварії на ЗАЕС — начальник ОВА Кім
Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.
