У Куцурубській громаді, що на Миколаївщині, поверх території поховального кургану планують прокласти автомобільну дорогу. Вперше з 2014 року замовник будівництва сам звернувся до археологів, аби ті дослідили курган. По закінченню робіт курган рекультивували та зняли з обліку археологічної спадщини.
Про це кореспондентам Суспільного розповів науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України Олександр Смирнов.
За словами Олександра Смирнова, розкопки кургану замовило товариство з обмеженою відповідальністю "Південно-Українська Вітроелектростанція", для якої акціонерне товариство (АТ) "Миколаївбудмеханізація" будувало дорогу.
"Ми розуміли, що це проблема з 2018 року, коли ще розробляли проєктну документацію. Дійшовши до цього місця, ми зупинили наші роботи на відстані 200 метрів, щоб ми не увійшли в охоронну зону цього об’єкту", — сказав виконроб АТ "Миколаївбудмеханізація" Сергій Параскун.
За словами Олександра Смирнова, курган був 40 метрів у діаметрі, вік поховань — до шести тисяч років. На місці розкопок виявили 12 поховань трьох різних культур.
"Він був насипаний в середині четвертого тисячоліття до нової ери носіями так званої Ямної археологічної культуриЯмна культура, Культура охрових могил (ямна етнокультурна спільність) — археологічна культура кінця мідної доби (енеоліту) та ранньої бронзової доби (3600—2300 до н. е.)., потім було одне підзахоронення носіями катакомбної Катакомбна культура — археологічна культура епохи ранньої бронзової доби. Була розповсюджена в 2700—2000 рр. до н. е. у Північному Причорномор'ї (Східна і Південна Україна), Подонні й Нижньому Поволжі, Північному Кавказі.– інгульської Інгульська культура — Інгульська катакомбна культура — археологічна культура бронзової доби. Складала західну частину катакомбної культурної спільноти. Характерна високим розвитком скотарства, присутня землеобробка, а також якісні вироби з каменю, шкіри, дерева, глини.культури. І масово використовували курган вже носії Бабинської культуриКультура багатоваликової кераміки (також: бабинська, багатопружкової керамики, бойових колісниць) — археологічна культура, що змінила на фінальній фазі середньої бронзи локальні групи/культури західної половини катакомбної культурної області та існувала протягом (XXII—XVIII століть до різдва христова).", — розповів Олександр Смирнов.
Протягом тисячоліть, зі слів Олександра Смирнова, курган грабували.
"Центральне поховання було пограбоване в перших століттях нової ери. Це було поховання Ямної культури, але в заповненій ямі ми знайшли горщик Ямної культури і античну кераміку. Це дуже цікавий фрагмент горшка козирського типу. Ми можемо казати, що в античний час була перша спроба пограбування цього поховального комплексу", — сказав Олександр Смирнов.
Читайте також: "Незаконні розкопки скіфського кургану на Миколаївщині. Справу передали до суду"
Втім, окрім людських решток, розповів Олександр Смирнов, у кургані знайшли намистини, глечики та ще ряд артефактів.
"Знайшли кістяну пряжку — її використовували як прикрасу на ремені, вона показувала привілейований статус людини, яка її носила. Знайшли насіння маку — йому більше чотирьох тисяч років. Його клали до могил в шкіряні мішечки як супроводжувальну їжу в потойбічний світ", — сказав Олександр Смирнов.
Як розповів Олександр Смирнов, знайдені артефакти досліджені та передані до археологічної лабораторії Миколаївського національного університету імені Василя Сухомлинського. Частину знахідок передадуть до краєзнавчого музею Миколаєва. Антропологічні матеріали з розкопок чекають на ДНК-експертизу.
