Основна функція мови — націєтвірна. Будь-яка людина, яка живе в Україні, повинна знати українську. На якому рівні — людина вирішує для себе сама.
Про це в ефірі програми "Сьогодні.Головне" розповіла завідувачка кафедри теорії і методики мовно-літературної та художньо-естетичної освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Галина Гич.
За словами Галини Гич, на розвиток української мови впливають чимало факторів. Головне, що мова є усталеною. Чим більше люди будуть у собі розвивати рівень володіння мовою, тим більше розвиватиметься таке поняття як "державомовна компетентність". Держава захищає те поле, в якому має панувати українська мова, як єдина державна. Тому зараз чуємо українську у сфері обслуговування, закладах освіти та культури.
"З кожним роком стає більше людей, які у побуті говорять українською. Інша справа, що кожна людина має свій рівень володіння мовою. На жаль, ми дуже потерпаємо від страшенного суржику, покруча, коли намагаємося об’єднати слова російської і української. Але мова - звучить", — говорить Галина Гич.
Використання слів іншомовного походження притаманне сучасній мові, багато англіцизмів в усіх сферах життєдіяльності. Частково вони принесені глобалізацією, частково - цифровою компетентністю.
"Не вбачаю у цьому (використання англіцизмів – ред.) загрозу мові. Загроза мові — використання тільки англіцизмів, коли ми не будемо шукати українські відповідники. Ось написання радіодиктанту ми часто називаємо "флешмоб". Як можна його замінити українською? Є величезна кількість українських слів, які означають об’єднання людей заради спільної справи: раптівка, гуртківка, юрбівка", — сказала Галина Гич.
За словами мовознавиці, кожна мова — унікальна, а українська одна з найкращих мов, посідає перше місце у світі за кількістю синонімів.
"Якщо англійська — за кількістю омонімів перша, вони одним словом називають десятки речей, а ми з точністю до навпаки. Наша дуже багата", — каже Галина Гич.
Читайте також: "Документи державного архіву Миколаївської області. Якою мовою користувалися у ХІХ – ХХ століттях"
"Ми вже маємо у країні й уповноваженого із захисту державної мови, низку законодавчих актів; маємо величезний простір різноманітних ресурсів, коли людина може розвивати й удосконалювати свою мову", — говорить мовознавиця.
