Всеукраїнський день бібліотек відзначається в Україні щорічно 30 вересня. У своє професійне свято працівники Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки надали кореспондентам Суспільного доступ до бібліотечних фондів та розповіли про особливості функціонування книгосховищ.
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека заснована у 1881 році. Книги та періодичні видання, що складали основу бібліотечного фонду в перші десятиліття існування бібліотеки, зберігаються у відділі науково-дослідної роботи з рідкісними та цінними виданнями.
Формування фондів бібліотеки здійснювалося на основі замовлень за видавничими каталогами та каталогами книгарень Москви, Петербурга, Одеси.
"Відділ науково-дослідної роботи з рідкісними та цінним виданнями Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки працює з 1979 року. Протягом цього періоду співробітники відділу займалися дослідженням та науковою обробкою книговидань, формуванням колекцій", — говорить завідувачка відділу Тетяна Серебрякова.
У липні 2020 року на базі відділу був створений Музей книги, він є єдиним музеєм Миколаївської області, що на професійному рівні комплектує колекції старовинних видань.
Фонд рідкісних видань у бібліотеці становить понад 40 тисяч примірників: книги та періодичні видання різноманітної тематики. Хронологічні рамки видань — від 17-го до початку 20-го століття.
За словами Тетяни Серебрякової, у Музеї книги зберігаються видання не тільки українською та російською мовами, але й французькою, німецькою, польською, італійською тощо.
"На базі нашого фонду сформовано безліч колекцій — серед них колекція стародруків, тобто видань, що виходили у світ, починаючи від появи книгодрукування та до 1830 року, таких видань у нашому фонді понад 600 примірників. Також у фонді сформована так звана "україніка", туди входять видання, що були надруковані протягом 19-20 століть на території України", — розповідає завідувачка відділу науково-дослідної роботи з рідкісними та цінним виданнями Тетяна Серебрякова.
Є перші та прижиттєві видання відомих письменників та вчених. Зокрема, в експозиції музею представлене друге прижиттєве видання Михайла Ломоносова “Собрание разных сочинений в стихах и в прозе”, що було видане в Москві у 1757 році.
В експозиції під скляними вітринами представлені видання, що демонструють еволюцію книги та книжкової справи. За словами бібліотекарів, найбільш цінними є стародруковані видання, що опубліковані до 1830 року. Попри те, що деяким книгам вже понад 250 років, вони збереглися у первинному вигляді.
Серед них Біблія, надрукована 1802 року церковнослов'янською мовою. Видання у шкіряній оправі із золотим тисненням. Текст обрамлений орнаментальною декоративною рамкою, перед кожним розділом розташовані гравюри на біблійні сюжети. Вона перебуває у фонді бібліотеки з перших років її існування.
Серед оригіналів найстаріших періодичних видань зберігаються газети та журнали від 18-го до початку 20-го століття, загалом понад 250 назв періодичних видань: "Исторический вестник", "Вестник воспитания", "Рідний край" та інші галузеві та універсальні журнали та газети минулих століть. Найстарішим журналом, що зберігається в бібліотеці, є “Сочинения и переводы, к пользе и увеселению служащие” — це підшивка журналу за 1762 рік.
Найстарішою книгою фонду є франко-італійський словник, виданий у 1672 році. За словами Тетяни Серебрякової, він становить книгознавчу та наукову цінність. Завдяки цьому словнику мовознавці можуть прослідкувати еволюцію французької та італійської мов.
Також представлена "Британська енциклопедія" — найстаріша англомовна універсальна енциклопедія. Перше видання відбулося в Единбурзі в 1768-1771 роках.
"У Музеї книги представлені не тільки старовинні видання, але й сучасні книги нестандартних форматів або оформлення",— додає завідувачка відділу науково-дослідної роботи з рідкісними та цінним виданнями.
У фонді зберігаються 43 примірники з приватної бібліотеки родини Аркасів. Про те, що книги належали саме Аркасам, свідчать дарчі мітки, вензелі, написи та помітки, зроблені членами цієї родини.
“Мабуть, найцікавішою книгою з цієї колекції є "Описание Ираклийского полуострова и древностей его. История Херсониса", книга видана у 1879 році в Миколаєві. На м’якій обкладинці видання міститься вензель із двома переплетеними літерами "Н.А", тобто це означає Микола Аркас і лист Миколи Андрійовича Аркаса до свого сина, молодого Миколи Миколайовича”, — розповідає Тетяна Серебрякова.
Лист написаний в епістолярному стилі 19-го століття, за словами бібліотекарів, поважне звернення батька до сина свідчить про високу духовну культуру членів цієї родини.
У Музеї книг зберігається колекція мініатюрних книжок, формат яких не перевищує сто на сто міліметрів. Таких "книжок-маляток" у фонді бібліотеки понад 500 примірників. В основному це твори класиків світової та вітчизняної літератури.
Також поповнюється колекція сучасного поліграфічного мистецтва — це подарункові видання ручної роботи.
"Ми намагаємося створити оптимальні умови зберігання рідкісних видань, підтримувати у приміщенні певний температурний і вологісний режим, щоб запобігти руйнуванню унікальних оригіналів та зберегти книжкові пам’ятки у тому вигляді, в якому вони дійшли до нас", — каже Тетяна Серебрякова.
Є певні правила у використанні раритетів. Без обмежень фондом рідкісних видань користуються читачі, які мають науковий ступінь. Інші категорії користувачів — краєзнавці, студенти, викладачі навчальних закладів — для того, щоб скористатися фондом, повинні надати до бібліотеки гарантійний лист з обґрунтуванням необхідності використання рідкісних видань.
У шафах Музею книги зберігається понад дві тисячі примірників, решта фонду — у відділі зберігання та реставрації фонду.
Завідувачка відділу зберігання та реставрації фонду Ольга Манзарук провела для кореспондентів Суспільного екскурсію основним книгосховищем бібліотеки. Відділ був заснований у 1966 році.
В основному фонді бібліотеки зберігається понад 500 тисяч книг та періодичних видань, за словами Ольги Манзарук, це найбільша кількість серед усіх бібліотек області. Фонд укомплектований періодичними виданнями, починаючи з 1918 року, та книгами з середини 20-го століття і нинішнього періоду.
“Ми плідно співпрацюємо з іншими бібліотеками області. Користуються нашими послугами читачі бібліотек інших регіонів за допомогою послуги "Міжбібліотечного абонемента", — розповідає Ольга Манзарук.
Щорічно до відділу надходять декілька тисяч примірників. Вони зберігаються на одному з семи ярусів сховища, загальна площа якого складає 980 метрів квадратних. Книги звідси, після замовлення читачів, видаються до будь-якого відділу бібліотеки.
“Ми зберігаємо старіший, але не менш актуальний фонд, яким користуються читачі та який вони замовляють в інших відділах. Ми — відділ, який не обслуговує читачів "напряму", а тільки через відділи обслуговування”, — каже Ольга Манзарук.
Щодо періодичних видань, то в книгосховищах нараховується понад три тисячі річних комплектів газет, понад 240 тисяч примірників з 1918-го по 2017-й рік. В окремому приміщенні зберігаються всеукраїнські газети зберігаються газети радянського періоду. Тут представлені газети різного напрямку, найбільше суспільно-політичного, сільськогосподарського та промислового спрямування.
Книги потрапляють до сховищ по актах передачі з інших відділів.
"Нам просто передають книги з відділів обслуговування по офіційно затверджених актах, і таким чином у нас формується основний фонд. Тут ще грає факт читацького попиту: як часто користується читач цими книгами, але зазвичай, років 10-15 зберігаються у фондах обслуговування, а потім передаються нам", — каже завідувачка відділу зберігання та реставрації фонду бібліотеки.
У відділі зберігання та реставрації фонду працюють дев’ять робітників, із них троє входять до сектору реставрації бібліотечних фондів. За словами Ольги Манзарук, доступ мають тільки працівники відділу.
Книгосховища мають кам'яні стіни, що зберігають оптимальний температурний режим, а також мінімальне природне освітлення ззовні, тут майже немає вікон. Це перешкоджає потраплянню прямих сонячних променів на книги.
"Декілька десятиріч тому відбулося підтоплення бібліотечних фондів, але завдяки роботі адміністрації та правильному плануванню, ми укріпили стіни сховищ із першого ярусу — це наше підвальне приміщення. Зробили все, щоб це не повторилося, щоб фонд не постраждав", — додає Ольга Манзарук.
Охорона бібліотечних фондів відбувається за допомогою охорони та сигналізації. А для протипожежної безпеки у приміщеннях встановленні вогнетривкі двері.
У бібліотеці не зафіксовані випадки крадіжок, бібліотекарі слідкують за тим, щоб кількість повернених видань відповідала кількості взятих читачем.
