У Миколаєві 22 червня люди зі світлинами бійців, плакатами та прапорами бригад вийшли на акцію, аби нагадати про безвісти зниклих та полонених захисників. До заходу долучилися 200 людей.
На акції побували кореспонденти Суспільного.
23 травня 2025 року Галина дізналася про повернення сина з російського полону. Каже, за три роки був лише один лист та інформація від звільнених.
"Ми приходимо на акцію, тому що хочемо підтримати тих, хто ще в полоні. Навіть я сину сказала, що ми продовжуємо ходити на акцію. Він був дуже задоволений і він сказав: "Мам, по можливості, коли я повернуся вже після реабілітації, я теж буду вас підтримувати", — говорить вона.
"Ми за цей час уже стали однією сім'єю. Чекайте, вірте, надійтеся. Все одно настане день, коли ви почуєте ці такі довгоочікувані слова: "Мамо, там дорога, я уже дома".
На акцію також прийшла дружина зниклого безвісти військового Марина. 13 серпня 2024 року її чоловік повідомив, що йде на завдання, більше на зв'язок не виходив.
"І 23 серпня надійшло сповіщення, що він безвісти зниклий. Ми стараємося і в Київ їздити, виходити на мітинги, щоб нас хоча б трошки помітили, бо взагалі за 61 бригаду ніхто нам нічого не каже, абсолютно. Просто нуль", — каже жінка.
З російського полону чекає свого брата Інна. Каже, востаннє спілкувалися по відеозв'язку, тоді дівчина чула вибухи.
"Почав зникати зв'язок. Коли я його спитала про те, що відбувається, він відповів: "Не знаю, я чую звуки пострілів дуже дивні". Каже: "Це не прильоти. Це піхота". І так зв'язок зник, більше ми його не чули", — розповідає сестра військовополоненого.
Відтоді чоловік з пораненнями знаходиться у полоні. Про важкий стан брата жінка дізналася від представників російської сторони, коли ті самостійно зв'язувалися з Інною.
Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, TikTok, Facebook та Instagram.
