Сьогодні, 27 листопада, у Галицькому районному суді Львова відбулося засідання щодо продовження запобіжного заходу для Остапа Стахіва, якого підозрюють у шахрайстві та поширенні інформації про розташування підрозділів Збройних сил України. Заслухавши сторони, суддя оголосила про перерву до 28 листопада.
Як повідомила кореспондентка Суспільного з місця події, засідання розпочалося о 14:41. За кілька хвилин до того Остап Стахів з'явився у залі суду. Його адвокат Микола Кремінець долучився онлайн.
Прокурор Роман Борко наполягав на тому, аби продовжити тримання під вартою для Остапа Стахіва строком на 60 діб без права внесення застави.
Натомість адвокат Стахіва Микола Кремінець закликав суд звільнити підозрюваного з-під варти. Інший адвокат Михайло Магарський подав клопотання щодо допиту чотирьох свідків. Суд частково задовольнив його й постановив допитати одного свідка.
"Я вчив людей захищати свої права, але система боїться цього. До того, мені інкримінують, що я маю свідоцтво медіа, зареєстроване в Мін'юсті, і на підставі реєстрації свідоцтва держзразка я видав ці посвідчення. Вони інкримінують це за злочин", — каже Остап Стахів.
Після виступу сторін захисту та обвинувачення, а також промови Остапа Стахіва суддя на прохання Миколи Кремінця оголосила про перерву до 28 листопада. Адвокат Остапа Стахіва пояснив, що не може бути присутнім на засіданні після 16:30. Суд відбудеться о 10 ранку.
У жовтні Галицький районний суд Львова з п'ятого разу обрав запобіжний захід для Остапа Стахіва — арешт без права внесення застави строком на 60 діб. Він спливає у суботу, 30 листопада. Львівський апеляційний суд залишив це рішення без змін.
За словами прокурора Романа Борка, підставою для обрання запобіжного заходу став ризик знищення документів та речей, які мають значення для слідства у справі.
Остапа Стахіва підозрюють у скоєнні злочинів за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ч.1 та ч. 2 ст. 190 (шахрайство). Максимальне покарання — позбавлення волі на три роки;
- ч. 2 ст.114-2 (несанкціоноване поширення інформації про розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану). Максимальне покарання — позбавлення волі на вісім років.
За даними СБУ, він за кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення Росії "підбурював" людей влаштовувати масові заворушення та захоплювати держустанови під виглядом "руху антивакцинаторів".
"Окрім цього він організував онлайн-курси "журналістики", на яких, серед іншого, навчав своїх послідовників протидіяти мобілізації в Україні", — йдеться у повідомленні СБУ.
За інформацією правоохоронців, під час одного зі своїх прямих ефірів у соцмережах фігурант публічно озвучив точну локацію розташування одного з підрозділів українських захисників, чим наразив їх на небезпеку.
Що відомо про Остапа Стахіва
Остап Стахів почав займатися політикою в 2005 році. Спочатку він очолив Жидачівську районну організацію партії "Свобода". Через два роки, за списками цієї партії, він балотувався до Верховної Ради. Та його зняли з реєстрації через невказане місце праці.
Далі Остап Стахів очолив Львівський міський осередок "Української партії". Частина членів партії тоді звинуватили Остапа Стахіва в продажі місць у партійному списку. У політсилі коментувати це відмовилися. Потім він балотувався як самовисуванець до обласної ради та Верховної ради, а у 2020 — на голову Львівської громади.
Потім Остап Стахів створив декілька громадських організацій та влаштовував протести на різну тематику. Від початку пандемії він зосередився на одній темі. На своїй Facebook-сторінці Стахів проводив прямі трансляції в яких спростував офіційну інформацію про коронавірус. Також він організовував пікети та влаштовував провокації у ковід-відділеннях лікарень.
У 2023 році Остап Стахів почав організовувати платні курси "Статус. Журналіст", де після 21 дня усім, хто пройшов цей курс, обіцяли видати журналістські посвідчення.
23 травня 2024 року Нацрада з питань телебачення та радіомовлення не підтримала рішення про реєстрацію трьох медіа Остапа Стахіва: "Галицькі вісті", "Ідея і чин", "Правозахисники".
