Цілодобово поруч: як батько майже два роки опікується пораненим військовим Віталієм Шумеєм

Цілодобово поруч: як батько майже два роки опікується пораненим військовим Віталієм Шумеєм

З літа 2022 року Сергій Шумей цілодобово доглядає за важкопораненим сином — військовим Віталієм Шумеєм. Вже рік та 10 місяців Сергій не відходить від сина, допомагає лікарям та реабілітологам, а частину процедур навчився робити сам попри те, що не має медичної освіти. У чоловіка є мета – аби його син повернувся до повноцінного життя та став на ноги.

Більше про історію батька та сина дізнавалося Суспільне.

У серпні 2022 року під Авдіївкою командир зенітно-ракетного комплексу Віталій Шумей отримав мінно-вибухову травму і складний перелом черепа з обох сторін. Унаслідок цього чоловік втратив можливість ходити, рухатися, говорити, а також самостійно їсти.

"Найстрашніше було — як він отримав поранення, як голова у нього була розбита, як йому було погано. Як в Чернігів його перевели і він був безнадійний. Ну я тримався, я знав, що все повинно бути добре", — розповідає Сергій Шумей.

Віталій Шумей з батьком та медиком у реабілітаційному центрі
Віталій Шумей з батьком та медиком у реабілітаційному центрі. Суспільне Львів

Відтоді вже майже два роки батько із сином цілодобово разом. Разом вони були і в українських лікарнях, і понад 7 місяців на реабілітації в іспанській Барселоні. Восени 2023 року Віталій з татом повернувся в Україну та продовжив відновлення на Львівщині.

Сергій Шумей навчився доглядати за сином, сам проводить частину процедур та маніпуляцій. За майже два роки поруч із сином був відсутній дві доби, коли потрапив у лікарню.

"Два дні я був відсутній і то коло нього супровід був і казали, що я захворів респіраторним захворюванням. Це моя дитина. Я біля нього поки руки, ноги працюють, я його не залишу. Ніколи. Чого? Бо це моя дитина. Він захищав нашу країну, щоб нам спокійно жилося. Це мій обов’язок.", — каже Сергій Шумей.

Сергій Шумей
Сергій Шумей. Суспільне Львів

Чоловіку — 66 років і в нього є двоє синів. Окрім Віталія є ще старший син Роман, він зараз служить у ЗСУ. Тому, каже батько, переживає за обох.

"Старший син теж служить у війську українському, захищає Україну. Буває, що по два-три дні не дзвонить, бо так він постійно дзвонить: "Папуля, папуля, в мене все нормально". Але я чую по голосу нормально чи ненормально. Як би він не хотів маневрувати, але нічого в нього не виходить, я ж чую. Але всяке буває, але все добре", — ділиться батько захисників.

За словами Сергія Шумея, за майже два роки із моменту поранення Віталія у нього є одна мета — щоб після лікування та реабілітації син знову став на ноги. Своїм прикладом він хоче мотивувати батьків інших важкопоранених бійців.

"Надійтеся, надійтеся. Чіпляйтеся за кожну мету, за кожну соломинку. Чіпляйтеся і надійтеся, що все буде добре. Не опускайте руки. Бо якщо ми, батьки, опустимо руки, то і для дітей буде погано", — додає Сергій Шумей.

Сергій Шумей з сином на прогулянці
Сергій Шумей з сином на прогулянці. Суспільне Львів

Завдяки реабілітації Віталій Шумей вже почав говорити. Це, каже батько військового, той прогрес у стані сина, якого він чекав із моменту його поранення.

Фото Віталія Шумея до поранення
Фото Віталія Шумея до поранення. Суспільне Львів

На початок