У Всесвітній день боротьби з туберкульозом, який відзначають 24 березня, львівські медики розповіли Суспільному про те, що це за інфекційне захворювання, які причини захворювання є найчастішими, а форми — найнебезпечнішими, чи є серед захворілих діти та наскільки тривалим є лікування туберкульозу.
Приріст і серед дорослих, і дітей
Торік в Україні туберкульоз діагностували у 20 тис. громадян, серед яких чимала кількість – це діти. Як зазначила голова Національної служби здоров’я Наталія Гусак, так, у 2023 році майже на 7% зросла кількість нововиявлених пацієнтів з туберкульозом. Зростання на понад 3% спостерігають серед дітей (минулого року захворіло 639 діток), а показник захворюваності серед підлітків збільшився на 55,3% (196 випадків у 2023 році).
На Львівщині, за даними, які навели фахівці відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики інфекційних хвороб Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, за минулий 2023 рік туберкульоз органів дихання зареєстрували у 1307 випадків, з них 24 випадки – це діти до 17 років, у той час, як у 2022 році виявили 963 випадки захворювання, з них – у восьми дітей. Лише за січень 2024 року зафіксували 116 випадків, а за лютий – 102 випадки.
У самому Львові, за словами фтизіатра Другого медичного об’єднання Львова Віри Божик, минулого року виявили 358 випадків туберкульозу, у той час, як у 2022 році випадків було 339. З усіх захворілих за 2023 рік 10 – це діти.
"Тенденція до збільшення захворюваності є і в Україні, і у Львові. Зокрема, минулого року збільшилась кількість нововиявлених пацієнтів. З усіх виявлених випадків за минулий рік 33 — були летальними. При тому, що від туберкульозу лише 10, решта 23 — мали поєднання туберкульоз і ВІЛ", – зазначила Віра Божик.
Причини, зони ризику та коли варто звернутись за допомогою
За словами фтизіатра, збільшення захворюваності на туберкульоз сприяє широкомасштабна війна, часте переміщення людей, а також стресовість, ослаблений імунітет, нездоровий спосіб життя, неліковані супутні захворювання тощо.
А ось генеральний директор Центру легеневого здоров'я Любомир Рак причиною більшої кількості виявлених випадків назвав частіше звернення самих громадян до лікувальних установ та профілактичні методи діагностики.
"Спочатку був коронавірус, потім війна і люди не так часто приходили до лікарів. Зараз по-іншому. Люди частіше звертаються, відтак і виявлень стає більше. Сам приріст спричинений важкими й запущеними формами туберкульозу. Але і смертність у нас не зростає, а навпаки — зменшується. А все завдяки кращій діагностиці та лікуванню пацієнтів з туберкульозом", – каже Любомир Рак, зазначаючи, що зараз у Центрі легеневого здоров’я перебуває 107 пацієнтів з діагнозом туберкульоз.
У райони і села Львівщини виїжджають пересувні рентген-кабінети. Наприклад, минулого року на мобільних установках провели більше 4,5 тисяч обстежень, під час яких виявили 68 випадків підтвердженого туберкульозу.
У поліклініках Львова, як зазначила Віра Божик, туберкульоз виявляють методом профілактичного рентгенобстеження, флюорографії. Таким чином у майже сотні людей недугу виявили, хоч вони й не підозрювали, що хворі.
Епідеміологиня, завідувачка відділу інфекційного контролю та антимікробної резистентності Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Лілія Михайлів зазначила, що на туберкульоз може захворіти кожен, проте все ж деякі люди мають вищі ризики виникнення захворювання. Серед них: люди, які перебувають у постійному контакті з людиною, хворою на туберкульоз, люди, які живуть з ВІЛ, вживають наркотики/алкоголь та тютюн, люди з ослабленим імунітетом, діти та літні люди; медичні працівники.
Фактори, симптоми і як не допустити туберкульозу
Передавання туберкульозної інфекції пов’язане з інфекційним аерозолем, який утворюється при дихальних рухах (говорінні, співі, кашлі, чханні) хворої на туберкульоз людини. Найбільший ризик передавання туберкульозної інфекції, як зазначає Лілія Михайлів, пов’язаний з контагіозними хворими на туберкульоз, зокрема, в яких діагноз не встановлено, лікування щойно розпочате або виявилось неефективним.
Джерелом інфекції може бути тільки людина з активною формою туберкульозу органів дихання, а головний фактор передачі – повітря у закритих приміщеннях. Ризики інфікування зростають при збільшенні кількості людей в приміщенні, а відповідно збільшенні концентрації аерозолю та тривалості незахищеного контакту з ним.
"При перебуванні у тривалому контакті з хворим на туберкульозну інфекцію 30% інфікуються, тобто набудуть латентної туберкульозної інфекції та 70% будуть неінфіковані. У тому числі з цих 30% – 5% захворіють на туберкульоз впродовж двох років, 5% – захворіють після двох років, інші 90% залишаться здоровими носіями", – каже епідеміологиня.
Серед симптомів туберкульозу є періодичний кашель понад два тижні (як правило з мокротинням), незначний підйом температури тіла до 37–37,2° С, при важких формах – виражена лихоманка, зниження працездатності, загальна втомлюваність, підвищена пітливість вночі, зниження маси тіла без "визначеної" причини, біль в грудній клітці, задишка (утруднене та прискорене дихання) при незначному фізичному навантаженні, кровохаркання.
Туберкульоз виліковний
Нині в Україні доступні всі найсучасніші методи не лише діагностики, а й препарати для лікування туберкульозу. При тому, усі послуги є безплатними для пацієнтів. А національним календарем щеплень рекомендована вакцина БЦЖ, яка запобігає розвитку важких форм дитячого туберкульозу.
За словами Любомира Рака, лікування пацієнтів з туберкульозом в стаціонарах можливе вже з першого дня.
"Переважно пацієнтів лікують амбулаторно. А в стаціонари до нас потрапляють ті, в кого є супутні патології, важкі форми туберкульозу або коінфекції", – пояснив він.
Віра Божик додала, що саме лікування від туберкульозу не надто складне, а головне, що хвороба виліковна.
Заразність хворих на туберкульоз, як зазначила Лілія Михайлів, зменшується через два-три тижні після початку лікування, навіть якщо хворий продовжує виділяти велику кількість мікобактерій туберкульозу.
Дітей і дорослих від туберкульозу лікують до 28 днів (стаціонарно) і від 3 до 9 місяців амбулаторно.
