В Україні паління сухої трави, листя й гілок дерев заборонене, за такі дії передбачені штрафи. Попри це порушників з настанням весни знову побільшало. На Львівщині від початку 2024 року трапились 243 пожежі сухої трави на загальній площі 41 га.
Суспільне дізнавалось, чому не можна палити сухостій та яку суму доведеться сплатити порушникам.
Статистика щороку невтішна
За даними Головного управління ДСНС України у Львівській області, за минулий 2023 рік на Львівщині зареєстрували 731 пожежу в екосистемах на площі 54,5 га. У результаті три людини отримали опіки, а п’ять будівель було знищено.
Від початку цього року, як зазначив начальник відділу звʼязків із ЗМІ та роботи з громадськістю ГУ ДСНС України у Львівській області Віталій Туровцев, на території області виникло 243 пожежі сухої трави. Вогонь знищив екосистеми з живими істотами. На згарище перетворився 41 га землі. При тому за аналогічний період 2023 року було 113 пожеж, а площа згарища становила 13,8 га.
Активно палити сухостій на Львівщині почали з березня. Так лише у перший день місяця в області зареєстрували 25 пожеж сухої трави. Загальна площа згарища тоді склала понад два гектари. А, наприклад, за 10 березня надзвичайники Львівщини ліквідували 32 пожежі сухої трави.
"Через необережне поводження з вогнем на відкритих територіях було зафіксовано 32 пожежі сухої трави, спричинені безглуздими діями людей. Вогонь знищив понад 8 гектарів ґрунту та всього живого, лишивши за собою лише попіл", – йдеться у повідомленні ДСНС.
У той же день у Червонограді горіла суха трава на площі 300 кв. м., вогонь перекинувся на гараж. Рятувальники ліквідували займання та врятували від знищення вогнем три гаражі та автомобіль.
Шкода і здоров’ю, і екології
Рятувальники нагадують: спалювання сухостою категорично заборонене. Пожежі на відкритих територіях спричиняють тяжкі наслідки для довкілля – руйнується родючий шар ґрунту, гинуть корисні комахи, тварини та люди, знищується насіння і коріння рослин. Родючий ґрунтовий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише за п’ять-шість років.
Дуже часто вогонь виходить з-під контролю, швидко поширюються, особливо у вітряну погоду. Навіть невеличке загоряння на власному подвір’ї чи городі може перекинутися на траву, а звідти – на торфовища, ліси. Зупинити вогонь, що набрав сили, буває дуже непросто. За кілька десятків секунд можуть спалахнути цілі гектари і ситуація може вийти з-під людського контролю.
Як зазначила лікарка загальної гігієни відділу досліджень фізичних та хімічних факторів Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Уляна Ярема, не менше шкоди спалювання листя приносить і здоров’ю людини.
"При спалюванні листя, гілок, сухостою вивільняються отруйний діоксин та бензопірен – речовина, яка може викликати онкологію. Тліюче листя і трава виділяють чадний газ, що у свою чергу блокує постачання кисню в організм. Чим більша площа тліючого листя чи трави, тим більша вірогідність отруїтись чадним газом" – каже Уляна Ярема.
Крім чадного газу, за словами лікарки, тліюче листя здатне виділяти отруйну суміш оксиду азоту, пилу, пестицидів, радіонуклідів, важких металів, що пригнічують імунну систему, можуть викликати гормональні порушення, проблеми з репродуктивним здоров'ям та розвитком тощо.
Особливо небезпечно біля вогню чи навіть згарищ перебувати вагітним, дітям і тим, у кого проблеми з серцево-судинною системою.
"Чадний газ є дуже отруйний і здатний блокувати доставку кисню крові до організму. У результаті – робота серця погіршується, воно починає працювати з високим навантаженням, можуть посилюватись серцеві хвороби", – пояснює Уляна Ярема.
Якщо все ж людина опинилась біля вогню чи згарища і самопочуття погіршилось, перше, що варто зробити – це відійти якомога далі від місця горіння. Якщо є проблеми з диханням – одягнути захисну маску чи зробити її самому із тканини, що змочена у воді. Надалі варто викликати швидку медичну допомогу чи самостійно звернутись за медичною допомогою.
Краще компостувати, ніж палити
В ДСНС України радять опале листя, суху траву і бур’яни не палити, а компостувати. Коли листя перегниває, то стає добривом, і до ґрунту повертаються всі необхідні для родючості речовини.
Для виготовлення компосту не потрібні якісь особливі знання чи зусилля. Так можна підготувати спеціальний резервуар, викопати яму з боку подвір’я чи городу, помірно зволожувати рештки рослин та забезпечити туди доступ повітря. На компостну купу можна складати кухонні рослинні відходи, бур’яни, скошену траву, листя, коріння рослин, солому, тонкі гілки, гній. Правильно приготований компост не матиме неприємного запаху. Він перетвориться на якісне природне добриво та потішить гарним урожаєм.
Крім того, листя – ласощі для дощових черв'яків, вони перетворюють ґрунт на гумус. Тож його можна просто закопати в саду і воно стане безкоштовним добривом. Також сухим листям чи гіллям можна вкрити троянди, декоративні чагарники. Таке мульчування захистить ґрунт і покращить його якість: ґрунт не пересихатиме і не розмиватиметься дощами, оголюючи коріння рослин. Мульча з листя також блокує ріст бур'янів.
Рейди та штрафи
На Львівщині, починаючи з кінця лютого, щодня працюють спеціальні рейдові групи, які виявляють порушників-паліїв. Зокрема, як зазначив Віталій Туровцев, робота направлена на притягнення винних осіб за спалювання сухої рослинності до відповідальності згідно із законом. Із населенням рятувальники проводять роз’яснювальну роботу: громадяни отримують інформаційні листівки щодо заборони спалювання сухої трави, небезпеки, яку несуть такі пожежі, а також доводять інформацію про штрафні санкції.
У рейдові групи входять представники ДСНС, Національної поліції, територіальні та громадські екологи та представники органів місцевого самоврядування.
Так з початку року на Львівщині здійснили 146 виїздів у 631 населений пункт області. За ці дні за спалення сухостою на своїх присадибних ділянках, у полях, біля хат притягнули до відповідальності 95 "господарів". На спійманих на "гарячому" склали адміністративні протоколи та наклали стягнення у вигляді штрафу.
Зокрема, за спалювання сухої трави і листя передбачений штраф від 3 060 до 6 120 грн. Водночас для посадовців такий штраф набагато вищий – від 15 300 до 21 420 грн.
Якщо паління відбувалося на території природно-заповідного фонду, то штраф за це становить 6120 до 12 240 грн (для посадовців – від 2 1420 до 30 600 грн).
За знищення чи пошкодження лісових масивів, зелених посадок навколо населених пунктів, вздовж залізниці загрожують найбільші штрафи – 90 000-150 000 грн.
Якщо під час пожежі внаслідок спалювання трави чи листя загинули люди, за це загрожує від двох до п’яти років ув’язнення.
Під час дії воєнного стану в Україні спалювання сухостою можуть прирівнювати до диверсій. Адже в березні 2023 року Верховна рада внесла зміни до Кримінального кодексу, якими посилила відповідальність за злочини проти основ нацбезпеки в умовах воєнного стану. Таким чином у статті 113 "Диверсія" до переліку злочинів додали навмисні підпали, зокрема сухої рослинності.
