У ніч на 19 січня суд обрав запобіжні заходи керівникам та представнику пов’язаних із Ігорем Гринкевичем компаній, яким вручили підозру у створенні та участі у злочинній організації, а також шахрайстві — тримання під вартою із правом внесення понад 500 млн грн застави кожному.
Про це із зали суду повідомила кореспондентка Суспільного.
Загалом трьох підозрюваних у справі щодо постачання неякісного одягу для ЗСУ взяли під варту. Четвертий учасник злочинної схеми перебуває під вартою з 29 грудня 2023 року, п’ятий — оголошений в розшук.
О 01:00 19 січня суд обрав запобіжний захід третьому фігуранту у справі щодо закупівель одягу для ЗСУ — тримання під вартою строком на 60 діб або застава у розмірі понад 500 мільйонів гривень.
О 00:05 19 січня, за клопотанням Офісу генпрокурора, суд обрав запобіжний захід одному з керівників підконтрольних Гринкевичу компаній Володимиру Тимківу у вигляді тримання під вартою або застави у розмірі понад 500 мільйонів гривень.
Близько 22:00 одному із підозрюваних у справі Андрію Колотилу обрали запобіжний захід — тримання під вартою на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 500 млн 528 гривень. Адвокат підозрюваного Сергій Пушкарській повідомив Суспільному, що будуть готувати апеляцію на рішення суду і розмір застави, за його словами, "занадто великий для статусу учасника".
В Офісі Генпрокурора уточнили, що підозрювані — двоє керівників підприємств та їх представник. Прокуратура просила застосувати до них запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 500 млн грн кожному. Станом на 21:00 суд розпочав розгляд першого клопотання.
Ігоря Гринкевича та його сина Романа на засіданні не було. Як уточнив прокурор, 18 січня запобіжний захід обиратимуть лише керівникам підконтрольних бізнесмену компаній.
"На сьогодні подано три клопотання про обрання запобіжного заходу відносно трьох підозрюваних у кримінальному провадженні, серед яких Гриневичів немає. Тому сьогодні (18 січня — ред.) розгляд запобіжних заходів відносно останніх не планується у суді районного Печерського суду міста Києва", – повідомив прокурор.
Після початку першого засідання у справі одного із підозрюваних суддя ухвалила рішення про закрите слухання. Про це просили адвокати підозрюваного.
"Хотів би зазначити той факт, що на сьогодні вина підозрюваного не встановлена. Разом із тим пряма трансляція даного судового засідання може мати негативні наслідки для його репутації в майбутньому, зашкодити його особистому життю, мати негативний вплив на життя його близький та рідних", – повідомив адвокат підозрюваного.
Раніше наші джерела у правоохоронних органах повідомляли, що запобіжні заходи мають обирати Ігорю Гринкевичу, його сину Роману Гринкевичу та трьом керівникам підконтрольних компаній.
Наразі львівський бізнесмен Ігор Гринкевич перебуває у СІЗО за підозрою у спробі дати хабар співробітнику Бюро у розмірі пів мільйона доларів США.
Де перебуває син Ігоря Гринкевича — Роман Гринкевич, наразі невідомо. Ввечері, 18 січня, ДБР оголосило чоловіка у розшук. За словами речниці Державного бюро розслідувань Тетяни Сапьян, офіційно він не перетинав кордон.
17 січня у Державному бюро розслідувань повідомили, що оголосили підозру "одному із найбільших постачальників Міністерства оборони та членам злочинної організації, які завдали державному бюджету України збитків на майже мільярд гривень".
"Підприємець створив злочинну організацію для протиправного заволодіння бюджетними коштами. Він уклав договори з Міністерством оборони України на постачання неякісного військового одягу. Зокрема, компанії львівського бізнесмена уклали 23 договори на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 млрд грн", – йдеться у повідомленні.
Правоохоронці встановили, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу підприємства. Згідно з проведеними експертизами, державі завдано шкоди на понад 934 мільйони гривень.
П’яти членам злочинної організації повідомлено про підозру у створенні та участі у злочинній організації та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, злочинною організацією (ч. 5 ст. 190, ч. 1,2 ст. 255 КК України). Їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
У чому звинувачують Ігоря Гринкевича
Кілька місяців тому Державне бюро розслідувань порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень, зазначили в пресслужбі відомства.
"Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. За попередніми оцінками це призвело до збитків бюджету на 1,2 мільярда гривень та відповідно зриву постачання", — наголосили в ДБР.
За результатами слідчих дій правоохоронці виявили повне невиконання 6 контрактів. При цьому щонайменше за 7 договорами підприємства бізнесмена поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов'язань. Також ДБР з’ясувало, що 8 договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.
"Аналіз зовнішньоекономічних контрактів та митних документів вказаних підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для МОУ. Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів", — додали в Бюро.
29 грудня 2023 року у пресслужбі Державного бюро розслідувань повідомили про затримання львівського бізнесмена — за словами правоохоронців, той пропонував співробітнику Бюро хабар у розмірі пів мільйона доларів США. Радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян зазначила, що хабар мав посприяти поверненню майна, вилученого у підконтрольних бізнесмену компаній в ході розслідування раніше відкритого провадження.
30 грудня Ігорю Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внести заставу в розмірі 429 мільйонів 440 тисяч гривень.
9 січня стало відомо, що Львівська обласна рада розірвала меморандум із благодійним фондом HOPE.UA, представником якого є Ігор Гринкевич. Відповідно до меморандуму, благодійний фонд мав відреставрувати приміщення комунального закладу обласної ради у Журавному.
17 січня працівники ДБР повідомили про підозру львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу, його сину та керівникам підконтрольних компаній у створенні та участі у злочинній організації.
Після цього Міноборони України подало заяву до ДБР про визнання міністерства потерпілою стороною у справі проти компаній, які пов'язані із львівським підприємцем Ігорем Гринкевичем. Також у Міноборони оголосили про розірвання останнього контракту з компанією, пов'язаною з бізнесменом — "Трейд лайнс рітейл", яка постачала продукти для ЗСУ.
