Військовослужбовець Анатолій із села Бруховичі Ковельського району з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну пішов добровольцем до війська. Уже маючи бойовий досвід в АТО у 2015-2016 роках, волинянин приєднався до лав ЗСУ у складі 100 механізованої бригади.
Історія захисника 24 березня розповіли у пресцентрі волинської бригади.
Після закінчення школи Анатолій пішов навчатися в Горохівський радгосп-технікум (нині Горохівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування).
З його слів, найяскравішим спогадом тих часів для нього є мітинг Народного руху України у Горохові, на якому В’ячеслав Чорновіл подарував студентам синьо-жовтий прапор. "Тієї ж ночі ми вивісили стяг на гуртожитку попри те, що часи були ще "радянськими". На ранок переполох був на увесь Горохів!" — пригадав Анатолій.
Навчання в коледжі, зазначив волинянин, довелося перервати на час строкової служби: служив в береговій охороні морської піхоти у Криму. Після демобілізації та закінчення навчання у технікумі Анатолій працював агрономом у волинських агрофірмах. Згодом разом зі старшим братом Миколою почав розбудовувати власну сімейну ферму.
"Обробляв землю: маю трактор з повним набором додаткового обладнання. Тримав п’ять корів, нині лишилося три. Навіть коня мав не для роботи – для душі", — розповів захисник.
У війську Анатолій отримав псевдо "Агроном" від своєї цивільної спеціалізації. Чоловік служить у протитанковому взводі 2 механізованого батальйону 100 ОМБр на посаді старшого оператора ПТРКОператор ПТРК — це військовослужбовець, який керує протитанковим ракетним комплексом для ураження броньованої техніки противника та підтримки піхотних підрозділів у бойових умовах. — протитанкового ракетного комплексу.
Понад рік воював у Серебрянському лісі на Луганщині, виконував бойові завдання на Покровському напрямку, а зараз — на Торецькому напрямку.
"Нам ще доведеться поборотися з ординцями. Їм муляє сам факт існування України, адже це унеможливлює існування російської імперії. Без нас у них немає історії, бо зроблені вони із зовсім іншого тіста, ніж ми. Ми на своїй землі, і внутрішній стрижень у нас міцніший", — зазначив Анатолій.
Перебуваючи на фронті, Анатолій мріє про похід до волинського лісу на гриби: "Дуже вже мені до вподоби оте тихе полювання! Мій особистий рекорд – 15 правдивих білих грибів на одній галявині".
Що відомо про бойовий шлях 100 механізованої бригади
У квітні 2023-го бійців 100-ї бригади передислокували для виконання бойових завдань на сході. З весни 2023-го військові бригади неодноразово звітували про успіхи на передовій і знищення російського озброєння, техніки та особового складу. У червні бригада відзначила на передовій п'яту річницю від дня створення.
За час боїв на сході, кажуть військові, волинські бійці не здали жодної позиції. В липні 2023 президент України Володимир Зеленський вручив 100-й Окремій бригаді Тероборони Волині відзнаку "За мужність та відвагу".
Восени 2023-го 51-й окремий Камінь-Каширський батальйон бригади підсилили танковим підрозділом. Наприкінці березня 2024-го 100 окрему бригаду територіальної оборони офіційно реорганізували в 100 окрему механізовану бригаду. Таке рішення ухвалило Командування Збройних сил України.
У квітні 2024-го підрозділи 100 механізованої бригади приступили до виконання бойових завдань на Донецькому напрямку. Після цього в червні цього року бійці "Сталевої сотки" повернулися з передової на відновлення. З серпня 2024 року 100 ОМБр знову повернулася до виконання бойових завдань на східній ділянці фронту.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
