"До цього ніколи не можна бути готовою": історія волинянки Олени Левчук, яка втратила на війні чоловіка і сина

"До цього ніколи не можна бути готовою": історія волинянки Олени Левчук, яка втратила на війні чоловіка і сина

Ексклюзивно

45-річна Олена Левчук з села Поворськ — вдова учасника АТО і мама загиблого військовослужбовця. Її чоловік Олександр, військовий, помер 2017 року, а син Владислав, військовий льотчик-штурман, загинув 11 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Жінка, яка втратила з 2014 року на війні чоловіка і сина, розповіла Суспільному, як пережила смерть рідних та де знаходить у собі сили жити далі.

"Я знаю, що таке втрачати і що таке насправді війна. До цього ніколи не можна бути готовою. 6 років тому не стало мого чоловіка, військового, офіцера. Він був в АТО, але після того, як повернувся звідти, помер. Я лишилася в 38 років вдовою з трьома дітьми", — пригадує Олена Левчук.
Історія вдови учасника АТО і мами загиблого льотчика Олени Левчук
Сім’я Левчуків на посвяті сина Владислава у Харкові, 2016 рік. Фото: Суспільне Луцьк

Старший син Владислав, каже, з дитинства мріяв стати льотчиком. Після закінчення Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні навчався у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба.

"Я розумію, що моя дитина обрала дуже складну спеціальність. Це була його мрія —літати. І зараз моя дитина в небі, хоча я завжди чомусь думала після смерті чоловіка, що він прикриє нас. Але чомусь це не спрацювало", — говорить волинянка.

Після закінчення університету Владислав поїхав служити в Новокалинівську бригаду армійської авіації, що на Львівщині. А за 2 місяці, каже жінка, почалася повномасштабна війна.

Історія вдови учасника АТО і мами загиблого льотчика Олени Левчук
Владислав Левчук під час польоту у кабіні вертольота, 2022 рік. Фото: Олена Левчук
"І ці діти з перших місяців почали літати в пекло. Це була бойова частина, яка брала участь евакуації поранених з Маріуполя. Це було страшно. Бо ми всі розуміли, чим може це закінчитися. Я молилася день і ніч", — каже мама Олена Левчук.

Загинув син Владислав Левчук 11 грудня 2022 року під час бойового завдання у місті Костянтинівка Донецької області. Разом з ним, додає, у вертольоті перебувало ще двоє членів екіпажу.

"Це була сьома ротація. Вони летіли на вертольоті, і десь зненацька з’явився той МІГ, який випустив ракету і це була миттєва смерть. Їх загинуло троє – Максим Федоров, Віталій Маркевич і мій Влад", — пригадує мама військового льотчика-штурмана.

У липні 2022 року, за п'ять місяців до трагічної загибелі, 23-річний Владислав встиг одружитися. Дружиною стала Анастасія, з якою він зустрічався 6 років.

Історія вдови учасника АТО і мами загиблого льотчика Олени Левчук
Весільне фото Владислава та Анастасії Левчук, липень 2022 року. Фото: Олена Левчук

Після загибелі Владислав Левчук нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, посмертно отримав звання капітана. Вулицю Привокзальну у селі Поворськ Ковельського району, де народився військовий льотчик, перейменували на вулицю імені Владислава Левчука.

Історія вдови учасника АТО і мами загиблого льотчика Олени Левчук
Посмертна нагорода Владислава Левчука — орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Фото: Суспільне Луцьк
"Мій син загинув, як справжній герой. Я не хотіла, щоб мій син був Героєм. Я хотіла, щоб він був сином, хорошим чоловіком і в майбутньому батьком. Мріється просто вижити та не зламатися", — говорить вдова учасника АТО і мама загиблого льотчика.

Олена Левчук розповідає: після втрати на війні чоловіка і сина її підтримують сім’я, волонтерський рух "Меценати для солдата" на чолі з Русланом Теліпським та родина льотчиків. Жінка зізнається, що найбільше хоче бачити щасливими своїх дітей та Україну.

Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.

На початок