Перейти до основного змісту
"Знає про військовий вишкіл не з підручників": історія учасника бойових дій з Волині, який працює у школі

"Знає про військовий вишкіл не з підручників": історія учасника бойових дій з Волині, який працює у школі

Вчитель, демобілізований військовослужбовець з Прилісного Юрій Скорик
Вчитель, демобілізований військовослужбовець з Прилісного Юрій Скорик, вересень 2023 рік. Фото: Суспільне Луцьк

61-річний Юрій Скорик – учасник бойових дій та вчитель Захисту України у Прилісненському ліцеї. З 22 років чоловік навчає школярів початковій військовій підготовці.

У 2016 році через російську агресію довелося змінити професію вчителя на військову форму, розповів Суспільному чоловік.

Торік у вересні через досягнення 60-ти річного віку чоловіка демобілізували. Після зняття з військового обліку, говорить, повернувся відразу до школи на посаду вчителя курсу "Захист України" та керівника гуртка національно-патріотичного виховання.

Юрій Скорик
Після демобілізації Юрій Скорик повернувся працювати вчителем у Прилісненській ліцей. Фото: Суспільне Луцьк

"Він знає про військовий вишкіл не з підручників, а з власного досвіду", — так характеризує колегу педагогиня Людмила Ємчик. Каже: вчитель багато уваги приділяє дітям, особливо у воєнний час актуальному військовому навчанню.

Вчителька Людмила Ємчик
Заступниця директора Прилісненського ліцею Людмила Ємчик. Фото: Суспільне Луцьк

Педагог має 25 років стажу, які присвятив навчанню молоді та допризовникам. Відповідальний та небайдужий до своєї професії — каже дружина Галина, яка теж вчителює у Прилісненському ліцеї.

"Переживала, ждала, любила. Мені, як жінці, залишалося тягти службу самій вдома, шість років його вдома не було", — говорить жінка.

Демобілізований військовий Юрій Скорик працює вчителем в Прилісному
Демобілізований військовий Юрій Скорик працює вчителем в Прилісному. Фото: з сімейного архіву сім'ї Скориків

Від початку війни на фронті син Юрія і Галини. Йому нині 33 роки, а з 2014 року він служить.

"Починав солдатом у Слов'янську, був водієм, за ці роки став офіцером. Я якось, коли він закінчував школу, я йому сказав: синок, ось берці, готуйся. Бо йому під 18 уже було. І мені не стидно в очі дивитися людям, що я там когось сховав чи сам сховався", — каже Юрій Скорик.

Цього року сім'я Скориків відзначала 40 років подружнього життя, у відпустку прийшов і син (крайній праворуч)
Цього року сім'я Скориків відзначала 40 років подружнього життя, у відпустку прийшов і син (крайній праворуч). Фото: з сімейного архіву сім'ї Скориків

Сам Юрій Скорик був мобілізований в територіальну оборону у 2016 році на Рівненському полігоні. Розповідає: у 184 навчальному центрі служив, до 2019 року, потім прийшлося з 14-ою бригадою побувати на сході – це був 2020 рік і трошки послужив у військовому комісаріаті.

"Коли широкомасштабне вторгнення почалося, мені було 59 з половиною. Ще пів року прийшлося побути командиром роти охорони на нашому Камінь-Каширському, Любешівському, Маневицькому напрямку. Займалися в перші місяці охороною важливих об’єктів, мостів", — каже вчитель.

Нині вчитель повернувся до цивільного життя, працює, викладає, разом з дружиною чекають з війни сина. Каже, крім рідного вболіває за усіх своїх учнів, які зараз відвойовують кілометр за кілометром українську землю.

Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.

Топ дня

Вибір редакції

На початок