До Луцька з лекцією про кримськотатарську літературу прибув філолог Абібулла Сеїт-Джеліль. Про основні періоди її розвитку та особливості він розповів 22 травня у Волинському національному університеті (ВНУ) імені Лесі Українки.
Лекцію відвідали студенти університету, викладачі, представники адміністрації. Абібулла Сеїт-Джеліля займається перекладацькою діяльністю, долучився до створення видання "Лісової пісні" Лесі Українки кримськотатарською, що вийшла у 2021 році.
Зі слів філолога, для нього виступ у ВНУ став першою публічною лекцією.
"Подібні події вкрай важливі для збереження і розвитку спадщини кримських татар, задля їх майбутнього та перемоги. Якщо в обличчях студентів я побачу симпатію, емоції на мій виступ це означатиме, що ми зробили щось для того, щоб в майбутньому прогресивне молоде покоління змінювало наше суспільство", — сказав лектор.
Перші твори кримськотатарської літератури
Під час лекції філолог розповів: кримська література бере свій початок з XIII століття, і одним із найвизначніших творів цього періоду є "Поема про Юсуфа і Зеліху" Махмуда Киримли́. Як перший художній твір, він стоїть нарівні з першим тюркським словником Махмуда Кашгарі та орхонськими написами. До наших днів поема збереглася у турецькомовному перекладі 1961 року, що знаходиться в Стамбулі.
“Її цінність полягає у тому, що вона проливає світло на історію формування народу, сформоване напередодні монгольського нашестя. Крим мав зразок художнього твору, а значить літературну мову, традиції, власні релігійні вірування і загалом сформоване місцеве населення”, — розповів Абібулла Сеїт-Джеліль.
Писемна спадщина періоду Золотої Орди з 1224 по 1459 роки не збереглася. Проте, як зазначив лектор, цей час є відомий написанням кримськотатарського словника.
Доба Кримського ханства
Заснування Кримського ханства викладач вважає одним із найважливіших періодів історії, бо саме тоді населення формувалося як нація та будувало власну державу. Вирішальну роль у цьому відіграла Кипчацька степова складова народу.
Цей період ознаменований насамперед творчістю самих же правителів з династії Ґераїв. Поповнення літературної культури творами володарів було властиво багатьом країнам Сходу.
Але незалежність кримської держави проіснувала недовго. Після захоплення Кафи султаном, ханство перейшло під протекторат Османії, яка й затверджувала кандидатуру на правителя Криму. Зі слів філолога, це вплинуло на життя півострова, зокрема й на літературне. Письменство в основному забезпечували спадкоємці престолу, яких готували в султанських палацах.
Період XVII століття у літературі називають найбільш плідним у всіх напрямах: літературі дивану, релігійно-містичній та народній. Перша категорія творів вирізнялася наслідуванням арабсько-перських традицій та їх стилів.
Оскільки в часи ханства поширювався іслам, тому збільшувалася кількість творів де згадувався Аллах, створення світу, смерть та загробне життя. Вони відрізнялися багатометафоричністю, змішаністю мов, а відповідно і складністю засвоєння.
Як розповів Абібулла Сеїт-Джеліль, у народну літературу зазвичай в останні рядки вплітали ім'я автора. Основне її призначення – наявність виховного потенціалу.
Кримськотатарська література після періоду репресій
Прихід радянської влади, Друга світова війна, репресії стигматизували розвиток в кримській культурі.
“Геноцид кримських татар спричинив застій в культурі і незагоєні рани. Окрім цього це ізастій в культурі, який відштовхнув нас від розвитку та загалом існування. Сталінський терор став метою не тільки фізичного, а й духовного знищення народу”, — додав філолог.
Через це, зауважив він, після депортації татар у 1944 році з їх Батьківщини, залишилося мало художніх рефлексій на ці події. Утисків зазнавала й сама кримськотатарська мова. Однак вчителі намагалися передати поколінню свої знання.
“Таких учнів покоління мого віку було лише два відсотки. У цьому плані кримськотатарська мова є досить унікальним явищем, тому що за відомостями ЮНЕСКО, вітальність мови визначається хоча б 30% її носіїв. А нам вдалося зберегти й повернути мову навіть у таких умовах”, — сказав лектор.
Література після повернення кримських татар на півострів у 1987 році відображала настрій народу.
Творчість після 2014 року лектор назвав періодом нескорення, наповнений і традиційними темами — батьківщина, матір, жертовність, національній символіці.
Присутнім гість зачитав інтимну та громадянську поезію кримськотатарською мовою. Також після лекції відбувся перегляд фільму “Хайтарма” про трагедію кримськотатарського народу.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.
