У березні 2024 року, під час будівельних робіт на вул. Івана Мазепи, 3-В у Києві, було виявлено залишки фундаментів у вигляді стін підземних приміщень, які належали садибі Кирила Розумовського. "Фундаменти палацу Кирила Розумовського, 1780-ті рр." внесли до Переліку об'єктів культурної спадщини як щойно виявлений об'єкт. В Міністерстві культури та інформаційної політики рекомендували занести його до Реєстру нерухомих пам'яток України.
Між Департаментом та власником будівлі уклали охоронний договір. Будівельні роботи, які здійснювало ТОВ "Собі" на об'єкті припинили, а ТОВ "Архітектурне бюро "Реставратор" розробило науково-проєктну документацію для проведення протиаварійних та консерваційних заходів.
14 лютого громадський активіст Дмитро Перов повідомив, що попри відкрите кримінальне провадження, забудовник продовжив зведення на цьому місці офісного центру. Кореспонденти Суспільного поспілкувалися із представниками КМДА, архітекторами та активістами.
Кандидат історичних наук Тимур Бобровський розповів, що маєток Потоцього у Києві був дерев'яною двоповерховою спорудою. Вона була зведена на цегляних фундаментах з великими підвалами. Там були великі відгалуження — підземні льохи для зберігання різних речей. Але пізніше будівлю розібрали і перевезли до Яготина.
"За три доби розібрали цей палац, він дерев'яний був, і перевезли в Яготин. І там зібрали, і він якраз став осередком, від якого розбудувався палац Розумовського в Яготині. Тобто вже наприкінці XVIII століття ця будівля на поверхні не існувала", — сказав Бобровський.
В архітектурному бюро "Реставратор", поінформували, що коли відкрили фундаменти палацу Розумовського, до них звернулася організація, яка була замовником будівельних робіт. Архітектори мали розробити проєкт, який би дозволив зберегти фундаменти і вподальшому зробити їх доступними для огляду і для музеїфікації.
"Щоб там з'явилося якесь приміщення, яке можна було б використовувати, можливо, як музей, або, можливо, як якусь виставку, або якийсь там зал-трансформер, де можна було б проводити якісь заходи наукові або культурні", — сказав директор архітектурного бюро "Реставратор" Олександр Морока.
"Нами заплановано зробити накриття фундаментів залізобетонною плитою, щоб їх зберегти. І на цьому місці заплановано зробити вхідну групу, яка дозволить до них потрапляти до цих фундаментів і далі займатися ними з метою вивчення, музеїфікації, консервації і подальшого використання", — зазначив Морока.
У Київській міській державній адміністрації розповіли, що Департаментом охорони культурної спадщини був погоджений протиаварійний проєкт. Замовнику буде виданий припис, який забороняє будь-які роботи поза межами цього документу. І усі роботи мають проводитися за його ж (забудовника) кошти.
"У нас такої інформації немає про те, що тут незаконно щось будують і якісь конфлікти. Якщо будуть якісь роботи виконуватися поза проєктом, то ці роботи будуть відразу зупинені", — сказав головний спеціаліст відділу охорони об'єктів культурної спадщини КМДА.
"А забудовник, мотивуючи тим, що на сьогоднішній день критична ситуація з підвалами, мов би він хоче їх врятувати, тому вимушенний рухатися та розробляти плиту перекриття. Теоритично це можна робити в екстреній ситуації, але це без дозволу робиться, можна робити це без дозволу. От вони використовують цю можливість. Але при тому всьому діюча заборона перебувати техніки на майданчику, будь-які дії робити, копати неможливо", — сказав місцевий житель Володимир Гринаковський.
Він зазначив, що від будівельного майданчика, до житлового будинку десь 3 метри. Якщо забудовник вийде за межі існуючого фундаменту, то постраждає будинок. Після початку будівельних робіт в дяких квартирах з'явилися тріщини, є тріщини і на під'їздах будинку. Він також важає, що тут небезпечно будувати, оскільки територія розміщена біля схилів. Ще Гринаковський зауважив, що їхній будинок має охоронний статус, він зведений у 1936 році.
За словами Дмитра Перова, саме активісти завадили будівельній техніці продовжувати роботу. Також на сайті Київради з'явилася петиція стосовно зупинення будівництва на місці палацу Розумовського. Щоб її розглянули депутати, потрібно зібрати 6 тисяч голосів киян.
