Дніпровський райсуд Києва виправдав правоохоронців, яких обвинувачували у незаконному притягненні до кримінальної відповідальності та ініціюванні тримання під вартою під час Революції Гідності 72-річного учасника протестів на Майдані Миколи Пасічника, який родом з Вінниччини. Відповідне рішення ухвалила суддя Інна Омельян.
Про це у коментарі Укрінформу повідомив прокурор у справах Майдану Іван Бабенко.
За його словами, йдеться про ексзаступницю прокурора Оболонського району столиці, прокурора прокуратури міста Києва і слідчого Оболонського райуправління тодішньої міліції.
Усі троє обвинувачувалися у незаконному притягненні до кримінальної відповідальності, ініціюванні клопотання про тримання під вартою стосовно 72-річного вінничанина, учасника Революції Гідності Миколи Пасічника.
Бабенко наголосив, що сторона обвинувачення не погоджується з цим рішенням суду та оскаржить його в апеляційному суді.
Він додав, що за цей злочин також направлений до суду обвинувальний акт іще відносно двох співробітників тодішньої міліції, які у суді давали завідомо неправдиві показання у справі Пасічника.
Водночас слідству поки не вдалося встановити міліціонерів, які затримували Пасічника із застосуванням насильства.
Крім цього прокурор нагадав, що Пасічник був незаконно затриманий 22 січня 2014 року в Києві, коли приїхав з Вінниччини на Майдан Незалежності для участі у Революції Гідності.
До вироку суду Пасічник не дожив і помер у 78-річному віці у 2020 році.
Також не дожив до цього вироку суду й один з обвинувачених у цій справі – прокурор Андрій Сайчук. Проте його родичі наполягали, щоб він фігурував у матеріалах справи з метою його реабілітації.
Бабенко не назвав імен правоохоронців, яких суд виправдав, але за даними ЗМІ відомо, що виправдувальний вирок було оголошено в суді відносно колишньої заступниці прокурора столичного Оболонського району Ілони Клюге, слідчого Віталія Матюша і прокурора Андрія Сайчука.
Що відомо про події Революції гідності
Наприкінці 2013 та на початку 2014 років Україну охопили масові протести, які отримали назву "Революція гідності". Вони призвели до зміни влади та втечі за кордон тодішнього президента Віктора Януковича і його соратників. Кульмінацією подій стало масове протистояння на Майдані у Києві 18-20 лютого 2014 року, внаслідок якого було вбито 107 протестувальників та 13 міліціонерів.
"Небесна Сотня" — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року. Пам'ятний День Героїв Небесної Сотні відзначають 20 лютого.
28 грудня 2019 року апеляційний суд Києва звільнив з-під варти підозрюваних у розстрілах на Майдані ексберкутівців. Олега Янішевського, Сергія Зінченка та Павла Аброськіна випустили із СІЗО, а Сергію Тамтурі та Олександру Маринченку скасували домашній арешт.
У 2020 році учасник російсько-української війни та Революції гідності, майор десантно-штурмових військ Сергій Архангельський розповів про дні розстрілу на Майдані і як це відбувалося.
29 грудня 2020 року Янішевського, Зінченка, Аброськіна, Тамтуру та Маринченка, обміняли в рамках обміну полоненими. Пізніше двоє, Тамтура і Маринченко, повернулися до Києва.
Європейський суд з прав людини 21 січня 2021 року виніс рішення стосовно кількох справ щодо подій Революції гідності та визнав порушення прав та насильство щодо учасників протестів.
У червні 2022 року ДБР завершило досудове розслідування щодо 8 "тітушок", причетних до викрадень та вбивств активістів Євромайдану.
5 липня 2022 року сторони справи 5 ексберкутівців, перейшли до дебатів. За словами прокурора у справі Ігоря Земскова, до кінця липня відбуватимуться дебати, далі суд заслухає потерпілих, а з вересня почнуть слухати адвокатів обвинувачених. І зокрема самих обвинувачених — за їхнім бажанням.
Печерський районний суд Києва 5 грудня 2022 року засудив до 8 років за ґратами колишнього працівника батальйону міліції особливого призначення "Беркут" ГУ МВС України в Харківській області. Це перший вирок у "Справах Майдану" за процедурою спеціального судового провадження.
Адвокатка родин Небесної сотні, військовослужбовиця Євгенія Закревська вважає, що українські суди могли довести до вироків більшу кількість "справ Майдану", ніж їх є станом на зараз.
