"Оленівка — місце воєнного злочину Росії": у другі роковини теракту пам'ять загиблих в Оленівці вшанували в Музеї війни

"Оленівка — місце воєнного злочину Росії": у другі роковини теракту пам'ять загиблих в Оленівці вшанували в Музеї війни

У другі роковини теракту в Оленівці пам'ять загиблих військових вшанували в Музеї війни
Захід "Оленівка — місце воєнного злочину Росії" в у кінозалі Національного музею історії України у Другій світовій війні, Київ, 29 липня 2024 р. Cуспільне/Ліля Гончарук

Сьогодні, 29 липня, в Музеї війни в Києві відбувся захід "Оленівка — місце воєнного злочину Росії", присвячений роковинам теракту в таборі для військовополонених. Метою зібрання було вшанувати пам'ять убитих Росією українських військовополонених і привернути увагу світу до необхідності покарання винних у цьому злочині.

Про це з місця події повідомляє кореспондентка Суспільного.

Захід із назвою "Оленівка — місце воєнного злочину Росії" провели в у кінозалі Національного музею історії України у Другій світовій війні. Він присвячений роковинам вибуху в Оленівській колонії, де Росія утримувала українських військовополонених, зокрема близько 200 "азовців". Унаслідок обстрілу бараку в ніч на 29 липня 2022 року були страчені щонайменше 50 військових — захисників Маріуполя і бійців бригади "Азов", понад 130 полонених були поранені.

Меморіальний захід у Музеї війни покликаний вшанувати жертв теракту в Оленівці, а також привернути міжнародну увагу до встановлення справедливості у покаранні винних і зосередити зусилля демократичного світу на визволенні поранених військовополонених — захисників "Азовсталі" — які перебували в Оленівському концентраційному таборі.

"Оленівка — місце воєнного злочину росії": у другі роковини теракту пам'ять загиблих в Оленівці вшанували в Музеї війни
Учасники меморіального заходу в Музеї війни переглянули відео з розповідями військових, які теж утримувались у полоні в Оленівській колонії, Київ, 29 липня 2024 р. Cуспільне/Ліля Гончарук

Участь у заході взяли представники Міністерства культури та інформаційної політики, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Офісу генерального прокурора, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Офісу Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, Агентства Програми Розвитку ООН в Україні.

На захід також запросили представників спільноти "OLENIVKA Community", військових 12-ї бригади Нацгвардії "Азов", воїнів, що повернулися з полону, родичів та друзів військовополонених.

"Оленівка — місце воєнного злочину росії": у другі роковини теракту пам'ять загиблих в Оленівці вшанували в Музеї війни
У кінозалі Музею війни показали документальні кадри зі спогадами військовополонених про табір в Оленівці, Київ, 29 липня 2024 р. Cуспільне/Ліля Гончарук

"Цей теракт, він, можна сказати, у цій великій війні — маленька крапля. Загинули 53 людини. У цій війні гинуло і більше людей одночасно. Але ми хочемо показати суспільству і, в першу чергу, міжнародним партнерам, що це остання крапля в тій "великій купі" воєнних злочинів, які чинить Росія протягом останніх ста років", — сказав модератор заходу Володимир Жемчугов, учасник російсько-української війни, Герой України, науковець Національного музею історії України в Другій світовій війні.

За його словами, за останні сто років Росія вчиняла масові вбивства цивільного населення, розстріли, зокрема, військовополонених поляків у 1940 році, цивільного населення в Афганістані та Чечні.

"Оленівка — місце воєнного злочину Росії": у другі роковини теракту пам'ять загиблих в Оленівці вшанували в Музеї війни
Володимир Жемчугов — учасник російсько-української війни, Герой України, науковець Національного музею історії України в Другій світовій війні. Cуспільне/Ліля Гончарук

Оленівка має бути останнім фактом, аби світове суспільство об'єдналось, визнало Росію "центром зла" і зупинило її, вважає Володимир Жемчугов.

"Це мета нашого заходу, а також вшанувати пам'ять загиблих, віддати шану родинам, матерям, дружинам загиблих, показати їм, що ми вдячні їм за виховання їхніх дітей. Ми пам’ятаємо це, ніхто цього не забуде і буде вічна шана їхнім дітям і тим військовополоненим, які пішли на цей подвиг", — сказав співробітник Музею війни.

Після вивчення результатів розслідувань, проведених українськими правоохоронцями та низкою міжнародних організацій, однією з основних версій вибуху в Оленівці є підрив росіянами термобаричного заряду на території табору для військовополонених.

Про це сказав, виступаючи на заході в Музеї війни, представник Офісу генпрокурора, начальник Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Юрій Бєлоусов.

"Ми обстежили всі тіла бійців, які були повернені. Ми залучали міжнародних партнерів і відповідне обладнання для обстеження кожного тіла… Це, дійсно, дія надвисокої температури. І версія, що це був термобаричний заряд, є основною", — сказав він.

Наразі слідство з'ясовує, яким чином безпосередньо здійснювався підрив. За словами Юрія Бєлоусова, з приводу подій в Оленівці опитали понад 20 бійців, які були безпосередньо в бараку, де стався вибух, також 30 військовополонених, які перебували в інших бараках, і 10 військовополонених, які були згодом залучені до надання медичної допомоги.

Є різні версії, що могло спричинити цей злочин. І Офіс генпрокурора продовжує працювати з колегами з розвідки, національних розвідок, міжнародними партнерами, щоб виключити інші версії і сфокусуватись на одній з них.

На цей час назвати прізвища людей, які безпосередньо вчинили цей злочин, в Офісі генпрокурора не можуть.

"Разом із тим одним з індикаторів того, що до цього причетне вище військове керівництво Російської Федерації, є те, що Росія не провела самостійного розслідування. Для Міжнародного кримінального суду цього достатньо", — сказав представник ОГПУ.

Військовополонені, які стали свідками теракту в Оленівці, в той день "втратили віру в полон, як опцію збереження життя".

Слова свого сина, який був одним із полонених в Оленівці, процитувала на заході в Музеї війни Тетяна Демчук.

Обоє синів жінки боронили Маріуполь. Старший, "азовець", там загинув, а молодший вийшов у полон за наказом командирів.

"Наші військові — оборонці Маріуполя, які тримали 86 днів цю оборону, виходили в почесний полон. Вони виконали свій наказ, який отримали від вищого головнокомандування нашої країни. Вони його виконали з честю", — згадує жінка.

За її словами, у родин оборонців Маріуполя з'явилася надія, що вони зможуть обійняти своїх воїнів через 3-4 місяці.

"Але цього, на жаль, не сталося. Усі домовленості Російської Федерації, яка їх надавала, порушені. І зараз, на даний момент, порушуються всі міжнародні гарантії, конвенції щодо наших військовополонених", — зазначає мама військового.

З її слів, надія родичів на повернення додому військовополонених похитнулася. Тетяна Демчук вважає, що держава та міжнародні організації мають докладати більше зусиль для звільнення бранців Росії.

Що відомо про теракт в Оленівці

Під час вибуху в ніч проти 29 липня 2022 року, який пролунав на території колишньої виправної колонії у смт Оленівка на тимчасово окупованій території Донецької області, була знищена будівля, де утримували українських військовополонених.

За даними росіян, загинуло понад 50 українських захисників, кількість поранених невідома. За даними Офісу генпрокурора України, ​поранень зазнали 130 людей. Серед утримуваних були зокрема захисники Азовсталі.

В українській розвідці вважають, що російські окупанти не мали наміру обмінювати полонених в Оленівці та умисно стратили їх, щоб приховати тортури та умови утримування. Генштаб ЗСУ повідомляв, що підрив колонії в Оленівці вчинили найманці ПВК "Вагнера" без узгодження з військовим керівництвом РФ.

3 серпня 2022 року генсекретар ООН Антоніу Гутерреш повідомив, що Організація запускає місію для встановлення фактів трагедії в Оленівській колонії.

28 вересня Уповноважений з прав людини ВР Дмитро Лубінець повідомив, що створена генсеком ООН місія, яка мала розслідувати теракт в Оленівці, так і не прибула в Україну.

11 жовтня на підконтрольну Україні територію повернули тіла 62 українських військових. Серед них — загиблі в Оленівці.

Станом на 10 грудня 2022 року РФ утримувала в Оленівській колонії 150 українців.Україна закликала міжнародних правозахисників вимагати доступу до полонених в Оленівці.

Через п'ять місяців після створення місії Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш розпустив місію.

Відділ воєнних розслідувань видання Kyiv Independent пів року працював над тим, щоби визначити українських громадян-колаборантів та росіян, які причетні до скоєних в Оленівці злочинів. Журналісти назвали низку імен.

Станом на кінець липня 2024 року, українські правоохоронці ідентифікували 49 загиблих військовослужбовців унаслідок вибуху в Оленівській колонії.

На початок