24 березня 2024 року у Києві на Європейській площі відбулася акція на підтримку військовополонених. Такі демонстрації вже стали традиційними. Кожні вихідні родичі та друзі збираються на різних локаціях і вимагають пришвидшити звільнення захисників, які перебувають у неволі вже понад 2 роки.
Про це з місця події повідомляє кореспондентка Суспільного.
На Європейській площі люди вишикувалися у шеренги на східцях "Українського дому". У руках родичі та друзі військовополонених тримають плакати із надписами: "Поки ти мовчиш, їх катують", "Будь голосом полонених", "Поверніть АЗОВ", "Полон вбиває", "Моє серце другий рік у полоні".
Мета і вимоги родичів військовополонених незмінні: збираючись на акції, вони намагаються привернути увагу суспільства і влади до бійців, які у неволі вже не один рік.
Сподівається, що постійне нагадування про бранців Кремля пришвидшить обмін та повернення додому усіх полонених бійців і учасниця акцій пані Олена. Вона чекає з полону свого чоловіка. Про його долю, як і переважна більшість родичів військовополонених, нічого не знає.
"Він офіцер. Рік я не маю про нього жодної інформації. Він виходив з Азовсталі 17 травня 2022 року за наказом військового командування. Дитина росте без батька. Востаннє син бачив свого батька у півтора роки. Зараз йому три з половиною", — розповіла Олена.
За її словами, від чоловіка за час полону вона не отримала жодної звістки. Торік у квітні дізналася лише про його місце перебування.
"Торік у квітні був обмін з тої локації де знаходиться, за попередніми даними, мій чоловік. Цю інформацію мені надав звільнений тоді з полону його побратим, і вже рік я більше нічого не знаю: що він, як він і чи досі там. Ні організація Червоного Хреста, ні ООН ніякої інформації не дає. Тільки залишається чекати обмінів", — сказала жінка.
На акції приходять і ті, хто сам пережив полон. Зокрема, серед учасників — Дмитро Козацький з позивним "Орест". Він пресофіцер та фотограф полку "Азов", який пройшов російський полон, а його світлини з Маріуполя облетіли весь світ.
"В першу чергу — це підтримка рідних. Тому що, коли виходить велика кількість людей, вони бачать, що не самі з цією проблемою, що їх підтримують. По друге — це інформаційна підтримка, тому що цю тему не можна забувати, не можна припинити про це говорити. Тому важливо виходити кожного тижня, щоб нагадувати кожному громадянину Україні і взагалі світовому суспільству про важливість боротьби за українських військовополонених", — розповів Дмитро Козацький.
Росіяни тримали Дмитра у неволі 4 місяці. Там бранців намагаються знищити не лише фізично, а передовсім морально, зазначає Дмитро. Хлопцям постійно розповідають, що про них забули й коли ти потрапляєш додому, надзвичайно важливо бачити, що люди переймаються долею бійців і намагаються боротися за них.
"Звісно, у мене була віра, що за нас борються, але коли тобі постійно розказують, що ти нікому не треба, що в Україні про тебе уже давно забули, тож, коли ти звідти виходиш і бачиш, що кожного тижня заради тебе збиралися на акції — це надзвичайно важливо і добре впливає на соціалізацію уже після виходу з полону", — наголошує хлопець.
Що відомо про українців, які перебувають у російському полоні
8 лютого 2024 року Україна провела 51-й обмін військовополоненими — повернула з російського полону 100 людей. Серед врятованих військовослужбовців були 49 воїнів Національної гвардії України, 25 прикордонників, 26 військовослужбовців ЗСУ, зокрема 11 тероборонців. Попередній обмін полоненими відбувся 31 січня. Тоді додому повернулися 180 рядових і сержантів, а також 27 українських офіцерів.
3 січня за посередництва Об'єднаних Арабських Еміратів Україна повернула з російського полону 230 військових та цивільних. Це був найбільший за час повномасштабного вторгнення обмін.
Наприкінці листопада минулого року з'явилось повідомлення від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що РФ призупинила обміни військовополоненими. Так Кремль хоче вплинути на українців й створити враження, ніби українська влада не працює над цим питанням.
Президент Володимир Зеленський на початку грудня заявив, що обміни полоненими з Росією тривають. Часто вони відбуваються не публічно, а іноді безпосередньо на полі бою.
За даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, у російському полоні станом на 17 листопада 2023 року перебували 4 тисячі 337 українців. З них — 3 тисячі 574 військових та 763 цивільних. Йдеться про тих, кого вдалось встановити.
У липні 2023 року уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що у російському полоні перебувають понад 25 тисяч цивільних заручників, Україні на той час вдалося повернути 144 людини.
