У Києві сьогодні, 17 березня, біля Національного академічного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка відбувся перформанс. Люди вийшли аби вшанувати другу річницю авіаудару по драмтеатру в Маріуполі, а також на підтримку полонених українських військових. Біля будівлі створили символічний напис "ДЕТИ".
Про це повідомляє з місця події кореспондентка Суспільного.
За словами організаторки перформансу Ганни Курцановської, акції на підтримку полонених захисників Маріуполя проходять щосуботи та щонеділі в різних містах України. Це нагадування, що українські бійці наразі вже 22 місяці перебувають в полоні. Сьогодні захід приурочили і удару по драмтеатру, де перебували жителі разом із дітьми.
Організаторка зауважила, що рік тому такі акції проводилися із маленькою кількістю людей. Здебільшого це були рідні та близькі. Нині вже виходять сотні і тисячі людей.
"Треба привертати увагу суспільства в країні і поза її кордонами. В пресі (іноземній — ред.) все менше згадують про полонених, про катуання, про викрадених дітей. І іноземці думають, що в нас тут вже спокійно до наступного разу, поки не прилетять ракети і не буде десятки жертв", — каже Курцановська.
У перформансі взяли участь Юлія та її 4-річна донька Соломія. Вони узагальнили образ усіх тих, хто переховувався у Маріупольському театрі. Ганна Курцановська уособила образ Путіна, який наказав здійснити авіаудар по будівлі.
"Ми хочемо нагадати, як Росія зробила терористичний акт і вдарила авіабомбою по драмтеатру. Ми маємо нагадувати Україні і світові, що Росія — країна-терорист. Ми хочемо, щоб світ розумів з ким ми воюємо і щоб продовжували допомагати", — сказала Юлія.
"Полон — це повільна смерть", "Полон вбиває", "Де ти", "Твоя байдужість їх вбиває": із такими надписами стояли люди у центрі Києва. Рідні, близькі і просто небайдужі люди вийшли на підтримку військовополонених та зниклих безвісти. Мета акції — не дати забути про тих військових і цивільних, які опинилися в російському полоні, і домогтися їхнього звільнення.
"Цей біль живе із нами понад рік", — розповіла одна із учасниць акції Тетяна.
За її словами, брат зник 15 січня 2023 року у Кремінній. Вже у полоні йому виповнилося 46 років. Більше року Тетяна виходить на усі акції із рідними та близькими побратимів свого родича, доля яких наразі теж невідома.
Анна, представниця Асоціації захисників "Азовсталі", розповіла, що вже давно не було обміну саме "азовців". Вона стежить за усіма подіями, адже її брат також знаходиться у полоні.
"Ми вимагаємо покращити умови військових та цивільних полонених. Припинити тортури і відновити обміни", — сказала Анна.
Що відомо про обстріл драмтеатру у Маріуполі
Маріуполь російська армія захопила у травні 2022 року після майже трьох місяців запеклих боїв та оборони. У місті було зруйновано значну частину будинків та інших об’єктів.
Україна й міжнародні правозахисні організації звинувачують Росію у численних скоєних у Маріуполі воєнних злочинах. Обстріл пологового будинку й удар по Маріупольскому драматичному театру, де ховалися люди, — одні з них. Міноборони Росії називає ці звинувачення "фейками".
Організація Amnesty International визначила, що 16 березня Росія умисно обстріляла Маріупольський драматичний театр, попри те, що їм було відомо, що там ховаються сотні мирних жителів. Правозахисна організація зібрала свідчення 53 людей, які були свідками бомбардування драмтеатру, 28 з яких — перебували всередині або поруч із театром під час вибухів. Amnesty International також проаналізувала супутникові зображення та радіолокаційні дані безпосередньо перед бомбардуванням і незабаром після нього, завірені фото- та відеоматеріали, надані постраждалими та свідками, а також два комплекти архітектурних планів театру.
В травні видання Associated Press опублікувало розслідування про авіаудар російської армії по маріупольському драмтеатру 16 березня. Журналісти припустили, що кількість загиблих є вдвічі більшою за ту, що надала українська влада: йдеться не про 300 людей, а щонайменше про 600 загиблих.
У середині травня 2022 року російські військові завершили розбирати завали драмтеатру у Маріуполі та відкрили територію, а наприкінці року почали зносити будівлю.
Що відомо про українців, які перебувають у російському полоні
8 лютого 2024 року Україна провела 51-й обмін військовополоненими — повернула з російського полону 100 людей. Серед врятованих військовослужбовців були 49 воїнів Національної гвардії України, 25 прикордонників, 26 військовослужбовців ЗСУ, зокрема 11 тероборонців. Попередній обмін полоненими відбувся 31 січня. Тоді додому повернулися 180 рядових і сержантів, а також 27 українських офіцерів.
3 січня за посередництва Об'єднаних Арабських Еміратів Україна повернула з російського полону 230 військових та цивільних. Це був найбільший за час повномасштабного вторгнення обмін.
Наприкінці листопада минулого року з'явилось повідомлення від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що РФ призупинила обміни військовополоненими. Так Кремль хоче вплинути на українців й створити враження, ніби українська влада не працює над цим питанням.
Президент Володимир Зеленський на початку грудня заявив, що обміни полоненими з Росією тривають. Часто вони відбуваються не публічно, а іноді безпосередньо на полі бою.
За даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, у російському полоні станом на 17 листопада 2023 року перебували 4 тисячі 337 українців. З них — 3 тисячі 574 військових та 763 цивільних. Йдеться про тих, кого вдалось встановити.
У липні 2023 року уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що у російському полоні перебувають понад 25 тисяч цивільних заручників, Україні на той час вдалося повернути 144 людини.
