Велика лаврська дзвіниця відсьогодні, 22 листопада, стала доступною для екскурсій на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Її реставрація тривала з 2012 року. Роботи на верхніх ярусах вдалося завершити цьогоріч завдяки фінансовій підтримці компанії Work.ua.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного Юлія Коршенко.
Про деталі партнерства з бізнесом у процесі реконструкції верхніх ярусів Великої лаврської дзвіниці розповів директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко.
"Востаннє дзвіницю як найбільшу домінанту Києво-Печерської Лаври робили ще в 2012-му році. Процес не був завершений — будівельники виконали лише першу чергу робіт", — пояснив він.
З того часу, за його словами, на цій висоті було дуже багато деструкційних елементів, які треба було усунути: "Дзвіниця потребувала серйозних висотних робіт. Десятиліттями верхні яруси були не доступні для відвідування".
Завершити реставрацію допомогли благодійники. Комапнія Work.ua виділила на ці цілі 3,5 млн грн через благодійний фонд "Українська лавра", зазначив Максим Остапенко.
Керівник заповідника додав, що нижня територія дзвіниці ще потребує додаткових технічних робіт, але це не заважає експлуатувати споруду, як повноцінну культурну локацію.
"Третій і четвертий яруси дзвіниці відкриті для огляду. Цей об'єкт стане однією з окрас Києво-Печерської Лаври і міста Києва", — переконаний Максим Остапенко.
Ідея завершити відновлення дзвіниці виникла після знайомства з нинішнім керівником Нацзаповідника і оглядин території Лаври після того, як вона була "відвойована" у Московського патріархату. Так розповів про участь у спільному проєкті директор та співзасновник компанії Work.ua Артур Міхно.
Він каже, що тоді по-новому відкрив для себе Лавру і був вражений, наскільки все "московське" в ній розвивалося, а українське, навпаки, пригнічувалось. "Навіть могила Петра Могили, який фактично створював її (Лавру — ред.) була у максимально занедбаному стані. Зате спадок людей, які знищували Запорізьку Січ, був відреставрований", — ділиться враженнями бізнесмен.
Тоді ж він усвідомив, що люди 200 років могли підніматися на найвищу точку Східної Європи, а останні 20 років вхід на лаврську дзвіницю був зачинений.
"Я спитав, що для цього потрібно? Виявилось, що, насправді, не так багато, бо більшість робіт була зроблена, але чомусь залишилося трішки, щоб все ж таки, я так розумію, людей не пускати", — згадує Артур Міхно.
За його словами, якщо кожен великий бізнес дасть можливість хоча б одній пам'ятці відродитися, як у випадку реставрації дзвіниці, Україна продемонструє вміння гуртуватися і об'єднуватися.
"Ми хотіли бути з тими, хто теж усвідомлює, що Перемога має бути не лише на фронті і кордонах нашої держави. Перемогу треба здобувати і тут всередині", — каже співзасновник компанії Work.ua.
Керівник Нацзаповідника Максим Остапенко сподівається, що в подальшому реставрація пам'яток Лаври відбуватиметься коштом держави. "На наступний рік Верховна рада заклала в бюджет необхідний обсяг реставраційних робіт, які подавалися заздалегідь. Ми сподіваємося, що наступний рік (процес реставрації Лаври — ред.) буде значною мірою підтриманий державою", — сказав він.
Як зауважив Максим Остапенко, останні 2 роки, через війну, фінансування ремонтно-реставраційних робіт не було взагалі. Об'єктів, які потребують відновлення, у Києво-Печерській Лаврі — 144, уточнив він.
Самостійне відвідування четвертого ярусу Великої лаврської дзвіниці коштуватиме 250 грн. Огляд третього ярусу входитиме у вартість загальної екскурсії. Також планується розробити окрему екскурсійну програму, присвячену дзвіницям Лаври, з підйомом на верхівку Великої дзвіниці.
