У приміщеннях Києво-Печерської Лаври зареєстровані 72 монахи Української православної церкви. У Національному заповіднику вважають це незаконним. Про це розповів кореспонденту Суспільного керівник юридичного відділу Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Іван Прокопенко.
За його словами, монастирю, як юридичній особі, передавалися 79 об’єктів.
"Це, по суті, вся територія Нижньої Лаври. Вони (будівлі – ред.) передавалися не для проживання, а для здійснення релігійної діяльності", — наголошує юрист.
Іван Прокопенко зазначає, що реєстрація частини ченців на території Лаври є порушенням, оскільки для реєстрації будь-якої фізичної особи у будь-якому приміщенні повинні бути надані дозволи щодо користування майном.
"Це — або право власності на майно, або договір оренди, або інший якийсь дозвіл, який дає право для того, щоб зареєструватися. Заповідник як балансоутримувач є єдиною установою, який може надавати такі дозволи", — сказав керівник юридичного відділу Нацзаповідника. Він наголошує, що не було надано жодних дозволів, тож реєстрація монахів була проведена з порушенням.
"79 об’єктів — це всі об’єкти, і, по факту, Монастир мав би звільнити приміщення, а в разі, якщо судом буде визнано розірвання договору недійсним, тоді вони повернулися б", — вважає Іван Прокопенко.
Він уточнив, що в договорі про оренду майна Києво-Печерської Лаври є пункт про те, що в разі встановлення Заповідником неналежного використання приміщення, які були передані, Заповідник може в односторонньому порядку розірвати договір.
"Оскільки ці культові будівлі надавалися саме для релігійної діяльності, то будь-яке використання будь-якого об’єкту, який переданий відповідно до договору, не в цілях релігії є нецільовим використанням", — зауважує юрист.
За його словами, крім здійснення релігійної діяльності, у приміщеннях Лаври здійснювалася торговельна і виробнича діяльність. "Доменні печі стоять…" — каже він.
Керівник юридичного відділу Нацзаповідника також поінформував, що ченців на території Лаври реєструвала Печерська райдержадміністрація Києва. Загалом з 2014 по 2018 роки були зареєстровані 72 людини.
"72-ох монахів монастиря, в якості місця проживання, зареєстрували на території святині, а келії виділили як постійне житло", — повідомив Іван Прокопенко.
Він додав, що через "прописку" монахів позиватися до суду Національний заповідник поки не планує.
Реєстрацію монахів на території заповідника Суспільному підтвердив і адвокат монастиря УПЦ МП протоієрей Микита Чекман. На його переконання, кількість зареєстрованих у Лаврі ченців менша, втім реєстрацію не вважає порушенням.
"Я не можу сказати, на підставі яких документів була здійснена реєстрація, але вона є. Вона є у цих людей, які проживають, і про це є відповідні відмітки штампів у паспорті. Це ніким не скасовано, ніхто не оскаржував цю реєстрацію місця проживання", — повідомив адвокат.
У цьому він не вбачає порушень, оскільки, за словами протоієрея, вказані приміщення і корпуси передавалися для облаштування келій для проживання монахів. "Келія – це що? Келія – це житло, це кімната. Тому я не бачу будь-якого порушення, що люди мають право у цьому житлі і зареєструватися для того, щоб мати відповідну реєстрацію в місті Києві як громадяни", — сказав Микита Чекман.
Адвокат вважає, що реєстрація монахів у Лаврі є додатковим аргументом аби Господарський суд міста Києва ухвалив рішення саме на користь УПЦ МП у справі про повернення корпусів у користування державі.
"Якщо буде рішення суду про виселення монастиря, то це буде прямо впливати на права людини, монаха, який проживає в монастирі. Якщо буде ухвалене рішення не на користь монастиря, то це буде прямою підставою для його оскарження," — сказав він.
Суспільне звернулося до Печерської РДА, аби з’ясувати, хто і за яких обставин погодив реєстрацію монахів на території заповідника, однак коментувати інформацію відмовились та порадили звернутися до Мінкульту. У Міністерстві культури та інформаційної політики Суспільному відповіли, що цю інформацію почнуть перевіряти після офіційного звернення.
Що відомо про події, пов'язані з храмами Києво-Печерської Лаври
31 грудня закінчився термін угоди про оренду Успенського та Трапезного соборів Українською православною церквою (МП).
Успенський собор і Трапезну церкву на території заповідника "Києво-Печерська лавра", повернули в державу. У відповідь УПЦ подала позов до суду через відмову використовувати храми Лаври.
З 29 березня з УПЦ МП розривають договір про оренду Нижньої Лаври. Намісник Свято-Успенського монастиря УПЦ, що займає частину Лаври, заявив про відмову звільняти приміщення.
Народні депутати звернулися до СБУ з проханням прослідкувати, аби з Лаври не зникли мощі та ікони.
21 березня в Києво-Печерській Лаврі закрили вхід у ближні печери з мощами святих. Там почала роботу комісія, яка визначить, чи збережені музейні експонати.
29 березня сплив договір оренди національного заповідника "Києво-Печерська лавра" з Українською православною церквою (МП). Представники церкви мали залишити територію Лаври. У цей день на її території представники УПЦ (МП) провели молебень. Представники УПЦ подали позов до суду щодо визнання недійсною односторонню відмову від продовження договору, і заявили, що не збираються виселятися з Лаври до закінчення судового процесу.
На початку липня представники Нацзаповідника "Києво-Печерська лавра" за допомогою поліції почали опломбовувати будівлі монастиря. З-поміж корпусів опломбували колишню резиденцію намісника УПЦ.
