13 березня відбулась чергова евакуація з Бучі. Це місто — одна із найгарячіших точок боїв під Києвом. До центру Бучі відкрили "зелений коридор". Рятуватися від війни сюди приїхали і мешканці сусіднього Ірпеня. 17 евакуаційних автобусів вивезли людей до Білогородки, а далі — у столицю.
Ірині з Ірпеня, щоб потрапити на автобус довелося 10 кілометрів йти разом із сім'єю до траси:
"Там продуктів нема, зв’язку нема, електрики нема. Вони пускають, дають коридори щодня. Ми дійшли пішки до Житомирської траси і там нас підібрали хлопці. 10 кілометрів пройшли".
"Заборонено телефони вмикати. Вони їх позабирали і знищили, щоб не було зв’язку. Дозволяли нам щось на вогні приготувати і так весь час. Заберіть звідти залишки людей. Там багато. У нас на території 17-18 людей. Двох ми встигли поховати, але почався обстріл. Поховали Марину і Пашу — сусідів", — каже Ірина.
Російські військові встановили власний режим у місті: після 16:00 заборонено виходити на вулицю та вмикати мобільні телефони, а мирні жителі зобов'язані носити білі пов'язки.
"Росіяни прийшли і наказали одягнути білі пов'язки, а хто буде без неї — будуть стріляти. Маємо розпізнавальний знак, що ми мирні і не будемо їх чіпати. А хто їх чіпав? У дворі вже немає комунікацій, кипятили воду у кострі. Сказали швидко не бігати, руки в кармани не класти, не ходити по темному — тільки до 16:00. Інакше, сказали одразу, будуть стріляти. Слава богу, підключився Червоний хрест. У нас просто трупи валялися по місту", — розповідає Інна.
Читайте також: Як вокзал у Львові зустрічає переселенців. Фоторепортаж
Будинок жінки обстріляли. Він розташований на околиці міста. Інна каже, було видно як перші колони приїжджали до Бучі і розвертали танки, щоб почати обстріл:
"Мамина кімната повністю прострелена, гільза на ліжку лишилась, добре, що вона в той момент чистила зуби у ванній кімнаті. А так би просто її не було".
Читайте також: Третій тиждень війни: як живуть Суми. ФОТОРЕПОРТАЖ
Дивіться також: Історія чоловіка, який втратив сім'ю в Ірпені
Читайте також: Щоденник війни. "На вулиці, де були бої, досі лежать трупи" — записки з охопленого боями Ірпеня
Читайте також
Щоденники війни. "Ми відрізані від цивілізації". Як живе Славутич в оточенні
Щоденник війни. "Вирішили вмирати по дорозі на волю, а не в погребах"
Що робити цивільним під час обстрілів — поради Міноборони, СБУ, ДСНС
Укриття в Україні: де шукати. Інтерактивні карти та пункти надання допомоги
