У Києві у вівторок, 13 травня, відбулася мирна акція родичів військових, яких росіяни утримують в полоні в Чечні. Десятки людей зібралися біля Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Вони закликали посилити зусилля для повернення українських бранців додому.
Про це з місця події повідомляє кореспондентка Суспільного.
На акцію прийшли родичі військових з різних бригад, а також ті, хто уже повернувся російського полону. Учасники тримали в руках фото бійців, банери, прапори та вигукували гасла: "Знайти та повернути кожного", "Вони захищали нас, тепер ми захищаємо їх".
Прийшла на акцію дружина військовослужбовця 3-ї окремої штурмової бригади Олександра. Її чоловік потрапив в полон у лютому торік. Утримується у Чечні з понад 200 полоненими з інших бригад, розповіла жінка.
"Умови, в яких їх тримають, м'яко кажучи, неприйнятні для життя. Ми знайшли його фото та відео спершу в російських телеграм-каналах, а потім вже в українських пошукових групах. Так ми дізналися, що він перебуває саме в Грозному. Після цього ми передали всю інформацію в державні структури, і нам підтвердили, що він дійсно там. Потім звільнені з полону привезли списки, де також був зазначений мій чоловік", — каже Олександра.
За її словами, переговори щодо обміну полонених, які перебувають в Чечні, відбуваються дуже складно. Звідти додому повертають дуже мало бранців.
"На превелику радість, було вже два обміни, але повертають дуже мало людей. Це зовсім не ті цифри, які ми хотіли б бачити. Саме тому ми стоїмо тут — щоб нас почули, щоб переговори велися активніше, щоб залучали міжнародні організації. Ми хочемо, щоб наші рідні якомога швидше повернулися додому", — сказала дружина полоненого.
"Саймон" — боєць 3-ї окремої штурмової бригади. 14 місяців провів у російському полоні в Чечні. Повернувся додому під час обміну 19 квітня.
"Я повернувся додому, але всі мої хлопці досі там. Тому ми маємо боротися за них. Вони кричать, але ми їх не чуємо. Саме для цього й потрібні такі акції. Коли я повернувся, був у шоці від того, наскільки багато людей виходить підтримати нас. Це справді приємно і дуже важливо", — сказав Саймон.
Олена Столярчук чекає з полону сина. З 5 лютого минулого року він вважався зниклим безвісти, а 30 серпня — вийшов на відеозв'язок і розповів, що перебуває у Чечні.
"Потім 4 грудня ми побачили відео на YouTube — там була зустріч із Кадировим. І ще двічі в січні він виходив на зв’язок із дружиною. Ми були (на акції біля Координаційного штабу — ред.) минулого разу 28 березня. Нам сказали чекати. Запевнили, що все роблять для того, щоб повернути наших рідних", — сказала Олена Павлівна.
"Я чекаю сина, а мій онук чекає батька. Ми їздимо на акцію вже не вперше, чекаємо, віримо, що все буде добре. Він зник у квітні 2024 року. А інформація з'явилася лише на початку грудня. Вийшло відео з Чечні — вони там всі стояли, ми його побачили: живий, здоровий. Так ми й дізналися, що він там", — розповіла ще одна учасниця акції Лариса Лисакова.
Рідні Ольги та Оксани служили разом в Національній Гвардії. І разом перебувають в полоні в Чечні 27 місяців.
"Я дізналася зразу. Допит мого чоловіка одразу виставили кадирівці. Знаходиться у Грозному, дізналася від звільненого з полону. А так — більше немає ніякої інформації. Він свою донечку не бачив. 16 травня 2 роки виповнюється дитині, але він її ще не бачив", — каже Ольга.
"Вони два побратима і з першого дня знаходяться в Чечні. Вдавалося бачити на телеграм-каналах і виставляв Кадиров, у грудні були останні відео, що вони там знаходяться", — додає Оксана, яка чекає з полону сина.
Що відомо про обміни військовополоненими та про зниклих безвісти
Станом на лютий 2025-го в реєстрі осіб зниклих безвісти за особливих обставин офіційно безвісти зниклими зазначені майже 63 тисяч цивільних і військових. Зі слів уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, близько 40% повернутих з полону вважалися зниклими безвісти.
10 лютого стало відомо, що співробітники російської Федеральної служби виконання покарань (ФСІН) мали доручення від керівництва катувати українських військовополонених через кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Медійна ініціатива за права людини повідомляє про 140 місць утримання у полоні українських військових та цивільних громадян як на території Росії, так і на тимчасово окупованих територіях України.
5 лютого Україна і РФ провели обмін полоненими у форматі 150 на 150. Серед звільнених — воїни Військово-Морських сил, які потрапили в полон у Маріуполі та Запорізькій області, Повітряних сил, військові Десантно-штурмових та Сухопутних військ, 22 нацгвардійців, 19 прикордонників, тероборонівці, а також поліцейський.
19 березня в результаті обміну полоненими між Росією та Україною вдалося звільнити військових ЗСУ, Нацгвардії, ТРО, ВМС та прикордонників. А також захисників Маріуполя, тих, хто брав участь в Курській операції, та операціях на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Сумщині та у Харківській та Запорізькій областях. Станом на 21 березня цього року і від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна повернула з російської неволі 4306 полонених.
18 квітня, за результатами репатріаційних заходів в Україну повернули тіла 909 полеглих українських захисників.
19 квітня, Україна та РФ провели обмін полоненими, в результаті якого, 277 воїнів повернулися додому з російського полону.
6 травня в Україну повернулися 205 захисників: три українських офіцери та 202 солдати і сержанти. В межах 64-го обміну (5-й за цей рік) повернули представників ЗСУ, зокрема, Військово-морських сил, Повітряних сил, Десантно-штурмових військ, Сил ТрО, а також Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Визволені військові обороняли Україну на Донецькому та Луганському напрямках, на Запоріжжі та Харківщині, у Херсонській, Сумській та Київській областях, а також були захисниками з гарнізону Маріуполя.
