У Дмитрівській громаді Кропивницького району Кіровоградської області працює маршрут безбар'єрності. Він об'єднав будівлю сільської ради, Центр надання адміністративних послуг, комунальне підприємство, аптеку, пошту, крамниці, школу, будинок культури, парк, дитячий і спортивні майданчики. Усе це розташоване по колу — для зручності жителів.
Про це в етері Українського радіо Кропивницького розповіла начальниця відділу архітектури Дмитрівської територіальної громади Тетяна Бабич.
За її словами, маршрут безбар'єрності — це ділянка, де маломобільні люди можуть безперешкодно пересуватися вулицею й потрапляти в потрібні приміщення. Такими можуть бути люди з інвалідністю, з дитячими візками, вагітні, пенсіонери, а також ті, хто має погане самопочуття.
На думку Тетяни Бабич, те, що в Дмитрівці соціальну інфраструктуру закільцювали, зручно для всіх жителів — не тільки маломобільних.
"Усе розташоване по колу — так, що людина може і скупитися, і отримати відповідну послугу, і відпочити. Тому що в нас у цій зоні й парк, і будинок культури, і волейбольний, і скейтмайданчик, і тренажери. Усе це відкрито для всіх охочих. Не треба ще кудись їхати. Усе на місці. При цьому є доступ без бар'єрів до різних закладів".
Щоб досягти безбар'єрності, тут понизили бордюри, зробили тротуар не менше двох метрів завширшки, постелили плитку (серед неї й тактильну), встановили екран у центрі для інформації.
Також прибрали бар'єри й у приміщеннях на цьому маршруті.
"У нас облаштоване все на перших поверхах, щоб люди могли отримати послугу й не звертатися кудись на другий поверх. Є відповідна ширина дверних отворів, немає поріжків, є кнопки виклику на всякий випадок. І забезпечені пандусами всі будівлі", — розповіла архітекторка.
За словами архітекторки, вулицю легше пристосовувати під безбар'єрність, ніж будинки. Найважче зі старими будівлями. Дві школи в громаді — пам'ятки архітектури. Щоб там зробити реконструкцію, у громаді консультуються з архітекторами та іншими службами.
Також виникають складнощі з бізнесом. Якщо це нове будівництво, то власники зобов'язані врахувати безбар'єрність. А стосовно тих будівель, які існують, то громада може тільки рекомендувати. За спостереженнями Тетяни Бабич, підприємці не готові вкладати гроші в таке переобладнання.
Також архітекторка розповіла, що всю безбар'єрність у громаді робили поступово. Пандуси встановили 10 років тому. Тактильну плитку клали у 2023 й 2024 роках. У 2024 році реконструювали територію біля ліцею. Усе роблять за гроші громади й виграні гранти.
"З одного боку хочу похвалитися нашою громадою, що ми загалом свої проєкти виконуємо за власні гроші. Ми — спроможна громада й наповнюємо бюджет. І також до війни ми працювали з програмою Добре. Ми й зараз не залишаємо питання грантів. Але ж на сьогодні грантодавці розглядають більше прифронтові райони. Кіровоградська область якось не дуже їх цікавить", — сказала Тетяна Бабич.
За її словами, у громаді живуть 7460 людей, 161 — з інвалідністю. Начальниця управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури обласної військової адміністрації Вікторія Кулікова розповіла Суспільному, що на Кіровоградщині в різних громадах створили 11 маршрутів безбар'єрності.
