У Кіровоградській області розташоване найбільше у Європі родовище уранових руд — Новокостянтинівське. Його відкрили у 1975 році, руду видобувають 14 років. Нині видобуток іде на одну п’яту потужності.
Про це Суспільному розповів директор шахти Сергій Амброзьєв.
"Можемо видобувати уп’ятеро більше"
На Новокостянтинівському родовищі міститься понад 90 тисяч тонн урану — головного палива для ядерних реакторів. У природі його в чистому вигляді не існує, і потрібно вилучати з руди. Нині найбільше руди у світі добувають у Канаді. Українська програє канадській сировині якістю, і водночас в Україні її обсяги найбільші в Європі, розповів директор шахти Сергій Амброзьєв.
"Воно вважається найбільшим родовищем в Європі, але, на жаль, руди тут бідні. Вміст корисної копалини в відсотках 0,1%. У Канаді є місця в родовищах, де доходить навіть до 10% і вище".
Запасів на Новокостянтинівському родовищі вистачить на 50 років розробки й видобутку. Нині видобувають 300 тисяч тонн уранової руди на рік, можуть — півтора мільйона. Щоб наростити цей видобуток, потрібно оновлювати обладнання, сказав директор шахти.
"Нині в шахті працюють на обладнанні 1980 років — у вагонетках і за допомогою будівельних підйомів. Тоді як потрібно запровадити скіповий підйом. Що таке скіп? Це велика місткість, яка за раз видає не п’ять-шість тонн, а 30 тонн. Тут вже залежить від, можливо, закордонних партнерів і їхніх інновацій. В Україні є лише іноземні аналоги, тому про вартість тяжко говорити. Зрозуміло, що це мільйони. У гривнях — десятки мільйонів, у доларах — одиниці мільйонів".
Також на виробництво впливає й постійна зміна цін на уран на світовому ринку. За інформацією директора шахти, у 2018-2019 роках ціна була менше за 60 доларів за фунт урану. На початку 2024 року — близько 92 доларів. Нині — 64 долари.
Для розвитку шахти потрібні інвестиції, яких поки немає. Чи може бути вигідним підписання угоди про корисні копалини між Україною та США, відповісти складно, бо невідомі умови угоди, сказав керівник шахти.
"Якщо ця угода буде передбачати розвиток таких підприємств, як наша шахта, то це дасть якийсь поштовх вгору для росту, для збагачення громад та і в цілому держави", — вважає Сергій Амброзьєв.
За словами директора, шахту нині добудовують, щоб працювати на повну потужність. Поки на це йдуть гроші підприємства й держави.
Як живуть люди біля шахти
Найближче до шахти — село Олексіївка. 68-річна Надія Поліщук живе там понад півстоліття. За її словами, село занепадає. Люди виїжджають, гуртожитки стоять без вікон, чимало хат без господарів. Більшість жителів — пенсіонери.
"Цвіло село, кругом будинки. Багато було у нас гуртожитків — один, два, три. А де ж ми вже подінемося? Отак і живемо".
Місцевий житель Андрій Мартинюк розповів, що майже на кожній вулиці є по три-чотири порожні будинки. Також багато помешкань, де живе по одному пенсіонеру. За його словами, у 1995 році в селі було майже 300 жителів. Нині залишилося 115. У селі немає школи й дитсадка.
"Ми стоїмо біля садочка, в який ходили всі жителі нашого села. Його декілька років тому закрили у зв'язку з тим, що садок відвідувала одна дитина, а затрат було на рік біля мільйона, щоб утримувати садочок, тобто порахували — нерентабельно".
Є фельдшерсько-акушерський пункт, в якому працює одна фельдшерка у будні менш як дві години на день. За словами Наталії Юрченко, має чверть ставки.
"А пацієнти приходять цілодобово, і всім надаю допомогу".
Тетяна Кузьміна 20 років працювала на Новокостянтинівській шахті. Була стовбуровою поверхні — спускала й підіймала людей, видавала гірську породу наверх. На її думку, сусідство з шахтою має плюси й мінуси.
"З одної сторони ніби й добре, що таке є сусідство. Щоб якісь інвестиції далі були і для людей, і для села. А як з другої сторони подивитися, то такі масові вибухи на шахті, що будинки лупаються, тріскаються".
Олексіївка і ще 15 сіл входять до Мар’янівської громади. Гроші, які сплачує Новокостянтинівська шахта за видобуток руди на території громади, розподіляються між усіма селами, сказала староста Олексіївки Анна Овсянік.
"Найбільше сьогодні питання, це кричуще питання, мабуть, для всіх жителів, не лише для села Олексіївка, а взагалі для старостинського округу, — це покращення дороги".
Зі слів директора, щоразу сума для громади різна. За три місяці 2025 року відрахували сім мільйонів гривень, торік — 31 мільйон гривень.
"Щомісячно підприємство відраховує у бюджет громади певну суму грошей, залежно від кількості тої корисної копалини, яка є. Ну, і це також допомога в розвитку громади", — сказав керівник шахти Сергій Амброзьєв.
Можливе підписання угоди між Україною та Сполученими Штатами Америки про надра жителі села оцінюють по-різному. Як і директор шахти, Анна Овсянік вважає, що все залежатиме від умов угоди — наскільки це буде вигідно для громади й для України.
Андрій Мартинюк вважає, що на громаду піде мало грошей.
"Якщо будуть вкладені великі гроші, то їх вкладуть у підприємство. Думаю, нам коштів на громаду майже не перепаде".
"Пропозиція США заслуговує на увагу, але все треба рахувати"
Голова ради старійшин Кіровоградської області Микола Сухомлин у різні роки очолював обласну адміністрацію й обласну раду. За його словами, на початку 1990 років китайці пропонували Україні спільно розробляти Новокостянтинівське родовище. Їхньою умовою було забирати не менше 30% видобутого урану. Але це не влаштувало Україну.
Урановидобувна промисловість Кіровоградщини забезпечувала 50-60% потреби 15 українських ядерних блоків. І якби Новокостянтинівське родовище вийшло на повну потужність, то воно б змогло повністю забезпечувати українські АЕС. Через це Україні було не вигідно віддавати китайцям таку частку видобутку. Нинішня угода про надра також має поставити на перше місце інтереси України, вважає Микола Сухомлин.
"Потужність Новокостянтинівського рудника складає десь 1,5 мільйона тонн руди на рік, але є можливості там видобувати 2 мільйони 700 тисяч тонн. І зараз, коли американці проявляють інтерес по цій програмі освоєння рідкісноземельних елементів, безумовно, у нас дуже багато питань стосовно майбутнього співробітництва".
На думку Миколи Сухомлина, говорячи про збільшення видобутку урану на Новокостянтинівській шахті, передусім потрібно забезпечити транспортне сполучення між шахтою і Кропивницьким. Це майже 40 кілометрів.
"Ми перетворюємо нашу дорогу загального користування в технологічну дорогу. Ви уявляєте, яке навантаження на цю дорогу? А якщо ми вийдемо на потужність 1,5 мільйона, то тим більше. Тобто треба або будувати окрему технологічну дорогу, або інший захід".
За словами Миколи Сухомлина, є рішення, як здешевити видобуток уранової руди. Можна добудувати залізницю із Новокостянтинівської шахти на село Плетений Ташлик. Планувати зробити 12 кілометрів. Встигли зробити віадук через автодорогу і насип для колії. Залишилося покласти шпальну решітку й рейки.
"І ми мали б виїзну залізничну колію. Цим самим ми здешевили б видобуток уранової руди.Тобто її собівартість стала ще більш конкурентоздатною. Для цього треба порахувати, скільки обійдеться ці 12 кілометрів у нас залізниці й коли ми зможемо погасити ці борги".
Зі слів Миколи Сухомлина, також збільшити рентабельність виробництва можна, модернізувавши обладнання, створивши сучасні умови праці для гірників та замінивши очисні споруди — щоб вони очищали шахтні води для повторного використання. Але для цього потрібні гроші потужного інвестора й детальний розрахунок проєкту.
"Тому пропозиція американців заслуговує на увагу, але нам треба добре і добре рахувати", — підкреслив Микола Сухомлин.
Сергій Амброзьєв сказав Суспільному, що в розробці родовища поки розраховують на власні сили й допомогу держави, бо уран потрібен для безперебійної роботи енергоблоків українських атомних електростанцій.
Угода про корисні копалини
27 березня джерела Суспільного, ознайомлені із ходом перемовин щодо угоди, повідомили, що США надіслали Україні свою пропозицію детального документа про корисні копалини. За даними джерела, у цьому драфті Проміжний стан певного документу, тексту, робочий примірник.американська сторона зробила "декілька кроків назад" у порівнянні з рамковою угодою, яка була погоджена обома сторонами раніше.
Нардеп і заступник голови податкового комітету Верховної ради Ярослав Железняк отримав текст угоди зі своїх джерел та повідомив, що цей варіант, на його погляд, є невигідним для України.
За його словами, угода передбачає створення органу управління фонду з п’яти осіб, де троє представників США матимуть право вето. Пропозиція поширюється і на українську нафту та газ. Внеском Вашингтона у реалізацію угоди вважається допомога, надана Києву з 2022 року.
Президент Зеленський підтвердив отримання проєкту угоди та сказав, що Україна не визнаватиме боргом військову допомогу США, як у ній було запропоновано. Також він сказав, що угода зі США не буде підписана, якщо загрожуватиме вступу в ЄС. Згідно з оприлюдненим текстом проєкту угоди, яку опублікувало видання Bloomberg, компанії зі США отримають першочергове право на всі майбутні інвестиції у сфері природних ресурсів.
31 березня джерела Суспільного повідомили, що Україна та США провели першу тривалу розмову щодо драфту угоди про копалини, яку запропонувала американська сторона.
