Жителька Кіровоградської області Тетяна Ковальчук вирощує овочі на власному городі з початку 1980 років. Рецепт догляду не змінюється роками. За словами жінки, щороку має хороший урожай. Порадами поділилася з Суспільним.
Дачна ділянка родини Ковальчуків розташована у Світловодській громаді. Жінці — 85 років, її чоловікові — 87 років. На восьми сотках вирощують картоплю, огірки, помідори, перець, баклажани, капусту, редиску, цибулю, часник, моркву, буряки, квасолю й зелень — петрушку, кріп, базилік.
"Я сама вирощую розсаду"
Розсаду вирощує для перцю, помідорів, баклажанів і ранньої капусти.
Перець і баклажани починає садити в середині лютого, помідори — на два тижні пізніше. Цього року це було на початку березня.
Наступним етапом є розсаджування (пікіруванняНайчастіше пікіруванням називають проріджування й пересадку рослин із загального ящика в окремі місткості. Іноді також так називають процес пересаджування, за якого рослині видаляють частину стрижневого кореня для стимулювання розвитку бічних корінців.) розсади за потреби. Тетяна Ковальчук його почала робити на минулому тижні.
"Коли з'являються перші сходи, стає видно, чи потрібно їх пікірувати. Якщо вони ростуть густо, то я їх розріджую".
Розсада після цього може трохи зів'янути й впасти, але потім за добу підіймається. Потім її Тетяна Ковальчук поливає й ставить на вікна у квартирі. При цьому, сказала важливо, щоб було сонце.
"Рослини на сонці швидко ростуть. І треба їх повертати, бо вони тягнуться до сонця. І так вони набираються сили в обох ящичках — і в тому, куди кидали насіння, і в тому, у який пересаджували" .
За словами жінки, розсада повинна сформувати сильні стебла й коріння. Помідори можуть сягати 30 сантиметрів. Перець і баклажани нижчі. Щоб їх садити в землю, потрібно дочекатися стійкої теплої погоди.
Зазвичай Тетяна Ковальчук висаджує ранні сорти помідорів на початку травня. Пізні сорти помідорів, перець і баклажани — після десятого числа. Для убезпечення від вітру й можливих травневих заморозків на городі ставить загородку й за потреби накриває рослини плівкою.
Помідори садить по дві рослини в кущі, щоб вони були поряд у ямці. Перець — також по дві, але щоб обидва саджанці були в ямці на відстані 10 сантиметрів один від одного — "щоб коли виросли, могли торкатися листям". Баклажани — по одній рослині в ямку.
При цьому відстань між ямками для перцю — 50 сантиметрів. Баклажанів — також 50 сантиметрів. Між ямками для помідорів — приблизно 75 сантиметрів у разі, якщо це високорослі помідори. Інакше помідорам бракуватиме місця. Високі кущі треба підв'язувати мотузками до кілків.
"У нас ростуть саме високорослі помідори, тому ми завчасно готуємо для них металеві кілки. Потім верхівку куща обв’язуємо й прив’язуємо до кілка. Бо інакше і кущ, і самі помідори впадуть на землю. Перець і баклажани не підв’язуємо, тому що в них щільні стебла, й вони не падають", — розповіла жінка.
Щороку родина вирощує сотню кущів помідорів. Перцю і баклажанів — менше.
"Для урожаю важливі полив і підживлення"
На етапі висадження розсади Тетяна Ковальчук також використовує коров’ячий перегній, змішуючи його з землею й поливаючи водою. Може підживлювати й компостом — перегнилими бур'яном і листям. Самого компосту недостатньо, вважає Тетяна Ковальчук. За її спостереженнями, рослини спочатку добре ростуть, а потім зупиняються, використавши поживні речовини. Перегною вистачає на весь сезон.
Далі основний догляд за розсадою на городі полягає в просапуванні й поливі. На дачу підведене централізоване водопостачання, і подружжя Ковальчуків має можливість регулярно поливати город. Сапають ділянку часто, тому що вода зі шланга забиває землю, і її треба спушувати, щоб рослини дихали.
У питанні боротьби з хворобами й шкідниками Тетяна Ковальчук покладається на спеціальні препарати, куплені в крамниці. Народні методи не використовує. За її спостереженнями, вони малоефективні. При цьому обробляє рослини на етапі розсади — перед тим, як саджати їх у землю.
"Коли я привожу розсаду на дачу, ставлю її з корінням у воду, де розведений препарат. І так вона стоїть до вечора. І тоді увечері починаю їх садити. Цього вистачає на все літо, щоб не бризкати".
"Насіння для розсади також своє"
З зібраного урожаю Тетяна Ковальчук збирає насіння для розсади на наступний рік. Для цього відбирає великі й дозрілі овочі. Причому вони мають дозріти саме на кущі, а не, до прикладу, на підвіконні.
З помідора вона випускає насіння в чашку з водою. М'якуш овочу підіймається, а зерна опускаються вниз. Потім їх потрібно висушити. Для баклажана також можна використати такий спосіб або спробувати очистити насіння без води. З перцю насіння вибирати найлегше.
"У мене немає якоїсь особливої технології. Але так, як я розказала, роблю роками. І завжди є урожай", — розповіла Тетяна Ковальчук.
За словами жінки, за рештою овочів на городі так само доглядають: поливають, підживлюють перегноєм і по можливості намагаються використовувати своє насіння.
