Перейти до основного змісту
"Наш край завжди був у вирі подій". Що відбувалося на Кіровоградщині 106 років тому, коли Україна стала соборною

"Наш край завжди був у вирі подій". Що відбувалося на Кіровоградщині 106 років тому, коли Україна стала соборною

22 січня 1919 року Україна стала соборною. Цього дня у 1919 році на Софійській площі у Києві проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Які події передували цьому в Україні й що відбувалося на території сучасної Кіровоградщини, в етері Українського Радіо Кропивницького розповів провідний науковий співробітник відділу інформації, використання документів та міжнародної діяльності державного архіву Кіровоградської області Сергій Юрченко.

Що термін "соборність" означав для людей 1919 року? (тут і далі пряма мова — ред.)

Соборність — це насамперед синонім до слова "неподільність". Лише в єдності вбачається сила. Якщо Україна буде єдиною, неподільною, лише тоді вона здатна рухатися вперед. Щоб розповісти про те, як Україна стала соборною в 1919 році, варто розпочати з подій жовтня 1918 року.

На той час закінчувалася Перша світова війна. Українці на західноукраїнських землях воліли відділитися від Австро-Угорської імперії й оголосили, що територія Галичини, Прикарпаття і Буковини утворюють один єдиний державний організм під назвою Західна Українська Народна Республіка. На чолі її постав Євген Петрушевич.

Майже відразу це рішення отримало спротив з боку польського населення. А місцеве представництво — ще тогочасне австрійське — відмовилося передати владу українцям. І тоді з 31 жовтня на 1 листопада відбулося повстання, яке потім отримало назву "листопадовий чин", коли українські військові фактично силою взяли Львів.

Керівництво ЗУНР ухвалило рішення, що потрібно звертатися за допомогою до наддніпрянської України — тогочасної української держави Павла Скоропадського. Відрядили делегацію, і гетьман Скоропадський обіцяв надати боєприпаси, спорядження і самих військових — українських січових стрільців. Але умови й договори Павла Скоропадського з Росією (коли він фактично змінив свій вектор політики) змусили представництво Західноукраїнської Народної Республіки задуматися у доцільності співпраці з гетьманом.

Тим часом почало набирати розмаху антигетьманське повстання, і 14 грудня 1918 року Директорія відновила УНР. А 22 січня 1919 року на Софійському Майдані в Києві УНР і ЗУНР об'єдналися в одну державу.

"Наш край завжди був у вирі подій". Що відбувалося на Кіровоградщині 106 років тому, коли Україна стала соборною
Проголошення Акта Злуки українських земель на Софійській площі в Києві 22 січня 1919 року. Український інститут національної пам'яті

"Наш край завжди був у вирі подій". Що відбувалося на Кіровоградщині 106 років тому, коли Україна стала соборною
Молебень на Софіївській площі у Києві з нагоди проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР. У центрі — Симон Петлюра та Володимир Винниченко. 22 січня 1919 року. Український інститут національної пам'яті

У чому була основа цього об'єднання? У тому, що між Західноукраїнськими землями й землями наддніпрянської України відчувалася спорідненість. Це можна дізнатись, наприклад, коли місто Єлисаветград відвідували українські січові стрільці у 1918 році ще під час головування Павла Скоропадського.

Тут вони захищали місцеве населення. Фактично селянство знаходилося під їхнім протекторатом. Навіть місцевих активістів, які підпадали під можливі репресії австрійської та угорської комендатури, українські січові стрільці захищали. Злука і прагнення до соборності було важливим саме на формі культурної, ідеологічної й етнічної єдності, що всі ці землі мають жити воєдино.

Також була й політична та дипломатична потреба. Тому і було прийняте таке рішення — про злуку УНР і ЗУНР. 22 січня зранку все в Києві прибрали національними українськими прапорами, килимами. Були урочистості. Зібралися як військові, так і місцеве населення. Було виділено 100 тисяч карбованців, хоча, як наводять приклад, одна хлібина вартувала на той час півтора карбованця. Тобто ми бачимо, які кошти виділялися задля відзначення цієї знаковості об'єднання воєдино українських земель.

"Наш край завжди був у вирі подій". Що відбувалося на Кіровоградщині 106 років тому, коли Україна стала соборною
Документи з архіву Кіровоградської області. Олена Роміцина

"Наш край завжди був у вирі подій". Що відбувалося на Кіровоградщині 106 років тому, коли Україна стала соборною
Сергій Юрченко і Олена Роміцина. Олена Роміцина

Що відбувалося в ті часи на території нашого краю?

У Єлисаветграді 23 листопада 1918 року влада перейшла до УНР. У грудні 1918 року на вокзалі міста Єлисаветграда відбувалися бої з німецькими військами, які хотіли відступати до Знам'янки. Під час цих всіх процесів починали свою активну діяльність різні більшовицькі підпільні угрупування, підпільні ревкоми, які бажали встановити більшовицьку владу як в Єлисаветграді, так взагалі у всьому повіті.

Проблемою для українських земель в цілому та й для Єлисаветградщини була так звана отаманщина. Ці отамани майже ніким не регулювались, не контролювалися. Вони збирали навколо себе великі військові угрупування, які діяли, скажімо так, за власними поглядами. Серед таких був Никифор Григор'єв, який походив з Верблюжки, звідки й набрав основний свій загін. Вони розійшлися в поглядах із Директорією, і Григор'єв перейшов на бік більшовиків.

Це порушило розклад сил на українських територіях. Певною мірою посипався фронт. І за підтримки ось таких отаманів, як Григор'єв, достатньо швидко значна частина українських міст після підписання Акту Злуки почала переходити під більшовицький контроль. Станом на 5 лютого 1919 року Єлисаветград вже був фактично під владою григоріївців і більшовиків одночасно.

Проте григоріївців достатньо швидко відправили на Одещину, адже там після відходу німецьких військ певну частину українських міст контролювала Антанта. Зокрема, Одесу контролювало французьке представництво, боротьбу з якими й почав вести Григор'єв.

"Наш край завжди був у вирі подій". Що відбувалося на Кіровоградщині 106 років тому, коли Україна стала соборною
Ліворуч — отаман Никифор Григор'єв, праворуч — універсал, який він видав, коли почав свій виступ проти більшовиків. Ліворуч фото з вікіпедії, праворуч з архіву Кіровоградської області

Потім він знову повернувся на територію Єлисаветградщини. І коли побачив політику радянської влади, а саме: воєнний комунізм, продрозкладку, все, що відбувалося на цих територіях, то повстав і проти більшовиків. Це було протягом квітня-травня 1919 року. А вже в серпні 1919 року наш край окупували війська збройних сил півдня Росії, тобто денікінці.

Як на теренах тодішнього Єлисаветграда сприйняли події 22 січня 2019 року? Що тут відбувалося? Чи підіймався тут синьо-жовтий прапор?

Населення по-різному реагувало на подібні події. Тому що селяни насамперед були зацікавлені, щоб займатися землею й мати її у приватній власності, на відміну від цього соціалістичного уявлення, коли цю землю у них мали відібрати. Синьо-жовті стяги висіли ще з 1918 року, коли Скоропадський прийшов до влади.

Але через те, що дуже часто влада переходила із рук в руки, й навіть те саме місто Єлисаветград перебувало під різним контролем, ситуація досить сильно різнилася. Коли перебувала влада УНР, була одна символіка. Коли ж приходили більшовики, з'являлися знову червоні прапори, комітети бідноти, ну, і багато-багато чого інших процесів.

Якщо говорити про значущість Акту Злуки, то вона неоціненна. Але тут важливий і політичний складник, тому що грання в соціалізм Петлюри й Винниченка негативно сприймалося Петрушевичем й іншими представниками Західноукраїнської Народної Республіки. Це були люди зовсім різних поглядів. В одних була національна ідея, а в інших українська, але соціалістична ідея. Це вже був конфлікт, і він постійно наростав.

Представники Західноукраїнської Народної Республіки підписали договір з добровольчою армією Денікіна фактично про ненапад, що вони не будуть одне з одним воювати. І коли представництво ЗУНР опинилося у Відні у 1920 році, то вже 20 грудня Петрушевич в односторонньому порядку денонсував Акт Злуки з УНР, тому що співпраці з представництвом української влади вже не було.

Для сучасності цей приклад є важливий чим? Коли в Україні відбувається повномасштабне вторгнення, триває війна вже 10 років, іде постійна політична боротьба різних блоків, і оця постійна конфліктність, розірваність населення можуть вартувати сучасній Україні цієї соборності, чого допустити не можна. Українські визвольні змагання в 1917-1921 році через такі події й ідеологічні розбіжності стали програшними.

Як уже в часи незалежної України відзначали День Соборності?

Вперше ланцюг єдності відбувся у 1990 році, 21 січня, коли на горизонті був фактично крах Радянського Союзу. Тоді ланцюг єдності простягався від Києва до Івано-Франківська. У 2008 році влаштували "живий ланцюг" на мосту Патона в Києві. І де-факто після цього це стало щорічною традицією, яка тривала до 2021 року. У 2022 році вона теж відбувалася, але вже за межами України, на території Антарктики.

"Наш край завжди був у вирі подій". Що відбувалося на Кіровоградщині 106 років тому, коли Україна стала соборною
Ланцюг єдності в Івано-Франківську 21 січня 1990 року. Тарас Майстришин

Які документи є на Кіровоградщині у державному архіві?

У нас є матеріали, які висвітлюють події як сторічної давнини, так і сучасності для того, щоб можна було побачити аналогію тогочасних подій і вже осучасненого погляду на таке свято, як День Соборності України. Усі документи публікувалися в тодішніх газетах. Є колекція тогочасних листівок. Уклали збірник з 240 документів, які відображають історію з 1917 по 1923 рік.

"Наш край завжди був у вирі подій". Що відбувалося на Кіровоградщині 106 років тому, коли Україна стала соборною
Листівки УНР. Державний архів Кіровоградської області

На цих територіях відбувалася величезна купа різного роду подій. Звідси походила значна частина історичних осіб, відомих уже зараз. Це і Володимир Винниченко, і Андрій Гулий-ГуленкоГенерал-хорунжий армії УНР, учасник Першого зимового походу, і Фотій МелешкоХорунжий армії УНР та громадський діяч в еміграції Фотій Мелешко, і Василь НедайкашаСотник армії УНР, і багато-багато інших осіб. Тобто наш край завжди був у вирі подій, як і всі інші українські території.

Топ дня
Вибір редакції
На початок