14 січня виповнилося 100 років Наталії Обженській з міста Мала Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області. Жінка пережила два Голодомори, війну та є єдиною довгожителькою у своїй родині.
Про це Суспільному розповіла донька ювілярки Любов Нещадова.
Наталія Обженська народилася у місті Мала Виска на Кіровоградщині 14 січня 1925 року. Коли їй було п'ять років, померла мама. Виховували дівчинку батько та рідна тітка.
Жінка закінчила школу №4. Професійної освіти не здобула, тому що після навчання пішла працювати у колгосп, виконувала різні роботи – в’язала снопи, ходила за косаркою, доглядала у колгоспі буряки. Пережила два Голодомори, війну.
"Їхня садиба була розташована недалеко від річки і вони з тіткою, це рідна сестра її мами, ловили там рибу. Потім міняли її на крупи. Також вони тримали корову, так і змогли вижити у роки Голодомору".
Батько помер у 1944 році. Рідний брат на фронті захворів на туберкульоз і пішов з життя у 1958 році. Чоловік довгожительки був тяжко поранений у Чехії та вважався зниклим безвісти. Його ім'я навіть викарбували на плиті братської могили, проте він вижив, розповіла Любов Нещадова.
Частину свого життя ювілярка пропрацювала на Маловисківському спиртовому заводі. Брала участь у спорудженні заводської труби та житлового мікрорайону на вулиці Кошового, подавати майстрам каміння та розчин.
У 1950 році Наталія Обженська народила доньку, згодом сина та стала домогосподаркою.
У свої сто років жінка самостійно ходить.
"Звичайно вік дає про себе знати. Її хвилює тиск, вже не той слух та зір. Але вона досі пересувається сама, може вийти на подвір'я, має хорошу пам'ять".
Зі слів Любові Нещадової, з Днем народження іменинницю привітали родина, сусіди, представники місцевої влади.
"Через поганий слух вона, на жаль, не чула привітань, але я їй все переказувала".
Нині довгожителька проживає з донькою. Має трьох онук та правнуку. У родині вона єдина довгожителька.
"Вона сама не може повірити, що дожила до 100 років, адже в ранньому віці залишилась сиротою та важко працювала".
