Херсонка Наталія Волкова з двома синами вісім місяців жила в російській окупації, а про звільнення міста дізналася на ранок наступного дня від сусідів. Чоловік Наталії – військовий, й у місті на початку вторгнення його не було й під час окупації вони не бачились. У Кропивницький переїхала у грудні 2022 року.
Про це Наталія розповіла Суспільному.
"Чоловіка на дислокацію перевели сюди. Йому дали відпустку, тут і зустрілись. Рік не бачились".
Окупацію жінка згадує, як страшний сон. З її слів, не вірила, що таке можливо.
"Центр Європи, XXI століття. Ну як це? У Херсон не заходили вони (російські військові – ред.) тихо. Вони заходили з 24 лютого, і це була канонада, яка не припинялася. Багато було тероборони, багато хлопців полягло".
1 березня 2022 року російська війська зайшли у Херсон. Місцеві жителі чинили спротив, організовували мітинги. Наталія сказала, що на мітинги проти російської окупації не ходила – дружині військового це було небезпечно.
"Сусіди мовчали за чоловіка взагалі, попереджали про рейди: телефонували, щоб сказати, що вулицю перекрили бронетранспортерами і йдуть по хатах. Почали вибивати ворота – сусіди повибігали, попросили не стріляти, казали що я на роботі, а вдома діти самі".
Вижити, зі слів жінки, допомогли єдність та взаємопідтримка.
"Війна настільки об’єднала людей. Навіть з тим, з ким не розмовляв роками, а просто вітався: у мене є помідори, а в тебе каша – дітей прогодуємо".
У квітні 2022 року Наталія мала виїжджати з Херсона через російський блокпост, але запізнилася через собаку.
"Ми мали виїхати о четвертій. Але вирішили їхати пізніше через рейди. На виїзді з Херсона вибудовувалась колона, і треба було першими стати на виїзд. Собака відчував це все, старший син хвилин 15 на вулиці намагався його загнати, а він ніяк. На 40-50 хвилин (запізнились – ред.). Ми не стали на початок цієї колони, були в середині, стали в цю колону о шостій. Не виїхали ще навіть з Херсона – кілометри три від’їхали, і початок колони просто розстріляли "Градами".
Українські військові звільнили Херсон під час контрнаступу 11 листопада 2022 року. Наталія, згадує, дізналася про це від сусідів зранку наступного дня, коли у місті не було зв’язку та електрики.
"Дають дві хлібини, кажуть – все, наші в місті. Наші, коли зайшли – такі замучені, такі втомлені, бородаті, брудні, але такі рідні (плаче – ред.). Прапори несли, хто консерву, хто рибу дає".
Під час окупації випрацювала звичку тримати запас води – 100 літрів, мінімум. Має такий запас і у Кропивницькому, а якщо він зменшується до 60-80 літрів, починає нервувати, сказала херсонка.
