Пелагії Майоровій з міста Новомиргород Новоукраїнського району Кіровоградської області виповнилося 100 років. Жінка пережила Голодомор та Другу світову війну. У дев'ять років залишилась сиротою.
Про це Суспільному розповіла невістка ювілярки Олена Майорова.
Пелагія Майорова народилася 6 листопада 1924 року у селі Йосипівка колишнього Новомиродського району (нині Новоукраїнський район – ред.) у багатодітній сім'ї – мала сестру та брата.
"У них була дуже роботяща сім'я. Тримали дві корови, мали землю. Її батько був майстром по дереву, виготовляв бочки. Мама працьовита була. У 1933 році, коли вони не захотіли віддавати своє майно та переходити працювати у колгосп, у них усе відібрали, криницю засипали. Від голодомору батьки та брат померли. Щоб вижити, доводилось їсти бур'ян".
У дев'ять років жінка разом сестрою залишились сиротами, розповіла невістка. Їх віддали у сім'ї, які не мали дітей. Після закінчення школи освіту не здобула, бо прийомні батьки не дали на це дозвіл.
"Моя свекруха потрапила у сім'ю працівника колгоспу і можна сказати, була там за наймичку. Прожила у них до 28 років. Коли її привели, то прийомні батьки навіть не запитали у неї чи хоче вона їсти, а відразу відправили працювати. Вона з самого ранку пасла корову, трудилась на городі і не дай бог, щоб проспала".
Коли почалась Друга світова війна, Пелагію Майорову евакуювали в Росію у Волгоградську область. Там вона працювала трактористкою, отримала статус учасниці війни.
"Там і познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком, він служив на підводному човні. Після війни моя свекруха повернулась у Новомиргород. А він, коли уже відслужив, теж приїхав сюди. На Кіровоградщині вони одружилися, народили сина, купили хатину, в якій вона і досі живе".
Поховала чоловіка та сина
Чоловік ювілярки помер у 63 роки, розповіла Олена Майорова. У 2008 році вона поховала сина. Нині живе сама. Понад два роки тому перестала самостійно пересуватися.
"До 98 років вона ще ходила та обслуговувала себе, тепер не може. Переїжджати зі свого будинку до мене не хоче. Зараз її доглядають і сусідка, і соціальна працівниця. Ми живемо у різних частинах Новомиргорода, але я до неї приходжу, оплачую за комунальні послуги, приношу їсти. Мій син, а її онук, провів їй електричне опалення, щоб було тепленько".
Зі сторічним ювілеєм Пелагію Майорову вітали рідні та представники влади. Подарували жінці квіти, ковдру та рушник.
Ми запалили свічку на торті, вона її загасила. Хоча уже погано чує, але в цей день наша бабуся була щаслива. Тепер наш рубіж – це дожити до перемоги України".
Сестра ювілярки прожила до 101 року, сказала Олена Майорова. Тож причиною довголіття свекрухи вважає гени, а також правильне харчування.
"Все життя вона їсть скромну їжу – це каші, овочі, картопля, яблука, до м'яса байдужа. Вона дуже віруюча та сильна духом людина, адже поховала двох найрідніших людей і змогла це пережити".
