10 жовтня Верховна рада України ухвалила законопроєкт про підвищення податків. У ньому — 18 нових пунктів. Один з них — зростання військового збору для всіх людей, які офіційно працевлаштовані. Від 1 жовтня 2024 року він збільшився з 1,5% до 5%. Виняток — військові. Для них розмір збору не змінювали. Також підвищення податків торкнеться підприємців, банків і автозаправок. Журналісти Суспільного з Кіровоградської області говорили про це з представниками Державної податкової служби, підприємцями й експертами у спеціальному репортажі.
Навіщо державі закон про підвищення податків
Збільшення податків — це вимушений крок, на який пішла держава, щоб наповнити бюджет в умовах повномасштабної війни, пояснила Суспільному керівниця обласного управління податкової служби Юлія Мороз. Він весь спрямовується на фінансування Збройних сил України.
"Збільшення військового збору — це прямі витрати на Збройні сили України, тому що всі розуміють, що державний бюджет України під час війни максимально повинен забезпечувати потреби збройних сил і підсилювати нашу обороноздатність. Я впевнена, що вказані зміни покращать фінансову спроможність нашої держави, і це повинен розуміти кожен свідомий громадянин і сумлінний платник податків".
За інформацією начальниці управління оподаткування фізичних осіб Інни Твердохліб, військовий збір збиратиметься до спеціального фонду державного бюджету. У казначействі вже відкриті рахунки для його сплати.
Як юристи й економісти взагалі оцінюють закон
Закон, який ухвалили 10 жовтня, містить положення підвищити податки з 1 жовтня. Це порушує норми статті 58 Конституції України, сказав юрист Сергій Олексієнко. Згідно з нею, закони не мають зворотної дії в часі.
"Окрім випадків, звичайно, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, хоча в цьому випадку це не так. Найголовніше: законом України передбачається, що оподаткування діє, починаючи з першого числа місяця та з першого числа відповідного кварталу, у якому набрав чинності даний закон. Тобто, як в народі говорять, "заднім числом" починає діяти".
Також юрист вважає, що закон про підвищення податків нівелює принцип податкової стабільності. Цей принцип закріплений в пункті 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України й містить таке визначення:
"Зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, у якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року".
"Держава зобов'язана дотримуватись законів, які вона запроваджувала, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб для того, щоб особи, у цьому випадку платники податків, мали можливість передбачити свою поведінку і скоригувати її відповідно до вимог закону", — сказав юрист.
Економіст і податковий консультант з міста Хмельницький Олександр Зарайський на це сказав, що міністерство фінансів разом з державною податковою службою готують низку роз'яснень з питань застосування норм цього закону. Але вони будуть опубліковані тільки після того, як закон набере чинності.
Військовий збір на зарплати
На думку Олександра Зарайського, підвищення податків передусім вплине на офіційно працевлаштованих українців.
"Якщо взяти збільшення військового збору, по суті це б'є по найманих працівниках, тому що військовий збір сплачується із заробітної плати. Нарахували вам 10 тисяч гривень. Раніше ви з них сплачували 150 гривень військового збору й отримували менше на 150 гривень. Зараз ви будете сплачувати не 150, а 500 гривень. Тобто будете отримувати менше ви як найманий працівник. Не бізнес це буде нести".
На його думку, альтернативою цього законопроєкту могло бути підвищення податку на додану вартість, але це б викликало підвищення цін в Україні.
"У нас зараз ставка ПДВ 20%, могли зробити 22%, і тоді всім би громадянам прийшлось би заплатити більше. Не тільки тим, хто отримує доходи, і не тільки тим, хто отримує податки. Це підвищення ПДВ б'є по самих малозабезпечених людях, тому що зростають ціни в магазинах. От збільшили ставку ПДВ, одразу бабах — і ціни виросли!".
Кропивничанка Ольга Водовозова сказала Суспільному, що не проти заплатити більше військового збору, але хоче знати, на що використовують ці гроші.
"Тому що корупція у нас дуже величезна. Треба трішки нам депутатів кількість зменшити для того, щоб у бюджеті були гроші. А вони нам приймають закони. Світло підвищили".
Військовий збір для бізнесменів-платників єдиного податку
Фізичні особи-підприємці відтепер платитимуть зі своїх прибутків військовий збір — від 1 жовтня 2024 року й по 31 грудня того року, у якому буде припинено воєнний стан. Це стосується тих підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, тобто сплачують єдиний податок замість окремих зборів і податків. За інформацією Інни Твердохліб, на Кіровоградщині таких майже 28 тисяч ФОПів (по всіх чотирьох групах єдиного податку).
Для фізичних осіб-підприємців першої, другої та четвертої груп встановили військовий збір на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати. У нинішньому році це 710 гривень (від 7100 гривень). Наступного року буде 800 гривень (від розміру мінімальної зарплати 8000 гривень).
Для фізичних осіб-підприємців третьої групи військовий збір становитиме 1% від отриманого доходу, тобто якщо платник отримав 1000 гривень доходу, то він сплатить 10 гривень військового збору.
Інна Ковальова — підприємниця на першій групі оподаткування. Згідно з цією групою вона не може мати найманих працівників та прибутку більше мільйона гривень на рік. За її словами, окрім податків, підприємець ще платить за оренду й енергоносії. Вважає, що підвищення податків негативно вплине на бізнес.
"Не одні ж і ті самі повинні платити постійно. І виходить те, що знову фінансовий тиск буде на людей — і тих, хто працює по-білому, тобто офіційно отримує заробітну плату, і на ФОПів, які здійснюють діяльність свою легально. Це приведе до чого? До того, що, наприклад, ФОПи будуть зараз масово закриватися з 1 січня. Результат — що будуть надходження з часом не збільшуватися, а зменшуватися!"
Вікторія Бодор також працює на першій групі оподаткування. Вона продає одяг. За словами підприємиці, під час повномасштабної війни люди купують речі вдвічі менше.
"Тисячу гривень щомісяця даю на ЗСУ. Не дивлячись на те, що мені важко. Але я це роблю. Але я знаю, куди я ці гроші дала. А тепер, коли цей закон розпочне діяти, я думаю, що підприємці не зможуть і волонтерам щось давати, і ще й сплачувати податки. Це нам дуже важко".
Підвищення податків для аграрного бізнесу
Також закон про підвищення податків передбачає новий порядок розрахунку мінімального податкового зобов’язання для земель сільськогосподарського призначення. Мінімальна сума сплати з гектара буде не менше 700 гривень. Для земельних ділянок, де частка ріллі перевищує 50%, мінімальна сума податку становитиме 1400 гривень з гектара.
Фінансова директорка агрохолдингу Тетяна Зозуля розповіла, що закон від 2021 року про мінімальне податкове зобов’язання вже суттєво вплинув на збільшення податкового навантаження на агропідприємства, власників і користувачів земельних ділянок. На думку фінансистки, новий закон ще більше посилить його.
"У 2024 році вже збільшиться і податкове навантаження на один гектар земельної ділянки. Враховуючи вартість земельної ділянки по нашому холдингу, яка від 33 до 35 тисяч гривень, то у середньому податкове навантаження на один гектар земельної ділянки ріллі по нашому агрохолдингу за попередніми підрахунками становитиме більше навіть ніж 1400 гривень, які фігурують у цьому законопроєкті. Це приблизно 1600, навіть у деяких сільських радах уже 1800. Це суттєво впливає на бізнес".
Підвищення податків для банків
Серед інших змін у законі — підвищення податків для банків і фінансових установ — таких, як кредитні спілки й ломбарди. Для банків у 2024 році підвищили податок на прибуток з 25% до 50%. Фінансові установи, крім страхових, сплачуватимуть 25% від свого прибутку, починаючи з січня 2025 року. На сьогодні вони сплачують 18%.
Також зміни в оподаткуванні стосуються й автозаправок. Для них ввели авансові платежі податку на прибуток. Тобто всі, хто займається роздрібною торгівлею, щомісяця до 20 числа будуть сплачувати авансом від 30 до 60 тисяч гривень.
За словами Юлії Мороз, нині закон перебуває на розгляді в президента. Він набуде чинності через день після підпису Зеленським та офіційного опублікування.
