Щороку у третю неділю вересня у Кропивницькому відзначають День міста. Нинішню назву обласний центр Кіровоградської області, заснований 1754 року, носить з 2016-го. До 270-ї його річниці історик, директор обласного краєзнавчого музею Борис Шевченко розповів Суспільному про засновницю перших у місті дитячих садків Наталію Бракер та скульптора, автора близько трьох десятків меморіальних дощок на честь видатних земляків Віктора Френчка. Їх він назвав "неочевидними знаменитостями з очевидним внеском у розвиток міста".
14 липня 2016 року Кіровоград, а до цього Кірово, Зінов'євськ та Єлисаветград, офіційно став Кропивницьким. Його перейменували на честь фундатора українського професійного театру Марка Кропивницького, вибравши назву з-поміж семи варіантів.
Історія сучасного Кропивницького пов’язана з фортецею святої Єлисавети, збудованої на території поселення на правому березі річки Інгул. Місто ж розвивалося на лівому березі.
За словами Бориса Шевченка, в історії Кропивницького було чимало видатних постатей, які зробили помітний внесок в розвиток міста, країни, світової науки та мистецтва. Серед них: політичний та громадський діяч, письменник та художник Володимир Винниченко, міський голова з 1878 по 1905 роки Олександр Пашутін, засновники заводу з виготовлення сільськогосподарської техніки Роберт та Томас Ельворті, меценатка Ганна Дмитрян, історикиня, археологиня й дослідниця Нінель Бокій та письменник Євген Маланюк.
"Цей перелік можна продовжувати дуже довго. За 270 років видатних біографій назбиралось чимало. І дуже приємно, що обираючи нові назви для вулиць нашого міста, обирають зокрема й прізвища видатних земляків, невідомих до цього широкому загалу. Наталія Бракер та Віктор Френчко є серед цього переліку. Їхні імена з 2023 року носять колишні вулиці Суворова та Бєляєва, відповідно".
Наталія Бракер (тут і далі — пряма мова)
Наталія Аркадіївна народилася 1854 року в тоді сторічному місті Єлисаветград, а померла вже у Зінов'євську 1933 року.
Прожила усі свої майже 80 років в одному місті, хоча навчалася ще в Одесі, Женеві й Берліні. Крім як педагогинею, вона була ще перекладачкою, краєзнавицею, меценаткою й мемуаристкою. Вона є авторкою робіт із дошкільного виховання та етики стосунків учителя й учня, а також засновницею перших дитячих садків у нашому місті.
Наталія Бракер була учасницею міського товариства поширення грамотності та ремесел, членкинею-кореспонденткою історико-філологічного відділення Всеукраїнської академії наук й, крім дитячих садків, у жовтні 1917 року заснувала курси з дошкільного виховання, щоб у тих дитсадках працювали професійні вихователі, а ще була головою комісії з влаштування дитячих розваг у місті.
Віктор Френчко
Віктор Васильович народився у серпні 1949 року на Тернопільщині, проте в інтерв'ю неодноразово казав, що Кропивницький і Кіровоградщина, куди він переїхав 1973 року після навчання, стали для нього рідним краєм. До нашого міста його запросили працювати в художньо-виробничому комбінаті художнього фонду України. Врешті в нашому місті він і творив решту свого життя.
У творчому доробку майстра близько 30 меморіальних дощок, багато з яких ми бачимо чи не щодня, проходячі вулицями міста. Віктор Френчко є автором зокрема пам'ятних дощок Юлію Мейтусу, Генріху Нейгаузу, Каролю Шимановському, Євгену Маланюку, Ганні Дмитрян, Юрію Олеші, Леоніду Куценку, Семену Сороці та закатованим у нацистських таборах військовим. Створював майстер і пам'ятники, серед яких пам'ятник Надії Тобілевич-Тарковській на хуторі, названому її ім'ям, пам'ятник першому міському трамваю на вулиці Театральна та пам'ятник козаку-захиснику Вітчизни у селі Торговиця (Новоархангельської громади Голованівського району — ред.).
Помер Віктор Френчко у вересні 2019-го, на 71-му році життя. Прощалися зі скульптором у його майстерні, а поховали на Почесній алеї Лелеківського кладовища у Кропивницькому. Цього року, до 75-річчя Віктора Френчка видали книгу "Портрет скульптора", до якої увійшли журналістські матеріали, статті мистецтвознавців та архівні фотографії.