У Кіровоградській області ґрунту бракує дощів для формування врожаю пізніх сільськогосподарських культур. Наразі у метровому шарі ґрунту є 15-20 міліметрів запасів продуктивної вологи. Цього для рослин недостатньо.
Про це Суспільному розповів директор інституту сільського господарства Ігор Семеняка.
За його словами, цьогоріч на початку вегетації пізніх сільгоспкультур запаси вологи у метровому шарі ґрунту складали від 80 до 100% і цього вистачало рослинам. Однак з 21 квітня почався бездощовий період, який тривав понад 100 днів. За цей час 12 міліметрів опадів випало тільки 16 червня.
"Пряма залежність урожайності сої та кукурудзи залежить від дощів у червні-липні. Ці місяці в нашій області були спекотними та посушливими. Фактично тих запасів вологи, які були навесні в достатній кількості, а в окремих районах, навіть у надмірній, вже не вистачило для росту рослин, коли вони почали входити у критичні фази розвитку".
Для кукурудзи критичною фазою розвитку вважається період за десять днів до викидання волоті, говорить Ігор Семеняка. Потім йде цвітіння волоті, качанів і протягом 20 днів після початку наливу зернівки.
"У липні в різних районах області 23 дні температура повітря була вище +30 градусів. Від семи до 12 днів – +35. Вважається, що біологічний розвиток кукурудзи є активним, коли температура сягає до +30+32. Наслідком спеки стало те, що склались несприятливі погодні умови для цвітіння, запилення і наливу зерна. Ми спостерігаємо, що є череззерниця – тобто неповністю заповнений качан зернами і навіть відсутність качанів на рослинах".
Проте для кукурудзи більш несприятливим був посушливий 2020 рік, каже Ігор Семеняка. Тоді навесні у ґрунті не було запасів вологи й на кукурудзі засихало нижнє і верхнє листя. Цьогоріч засихала тільки нижня частина. Це давало можливість рослинам вегетувати та накопичувати поживні речовини.
Урожай сої та соняшника
Цьогоріч на Кіровоградщині також не сформувалися умови для середнього врожаю сої. Залежності від групи стиглості сортів – ранні, ультраранні, середньоранні, середньостиглі – від строків сівби – квітень чи травень – різні посіви сої по різному реагували на спекотну погоду.
"Були випадки, коли соя цвіла і опадали квітки. У сортів, які зацвіли раніше і почали формуватись боби, вони почали відпадати та засихати. Звичайно все залежало від районів, де була більша кількість опадів, чи були внесені добрива, наскільки ґрунт був чистий від бур'янів, від стійкості сорту".
Щодо соняшника, то він мало залежить від місяців, коли є дощі. Тут все залежить від високої температури під час цвітіння. Цьогоріч відсутність дощів, спека і відносна вологість повітря менш ніж 30% негативно вплинули на бджіл. За спостереженнями пасічників, вони вилітали о 05:00 ранку і вже о 09:00-10:00 прилітали назад до вулика, оскільки було дуже спекотно і вони не могли запилити рослини.
"За нашими спостереженнями, окремі гібриди, в різні строки сівби мали повністю запилений кошик, в інших від 15% до 30% була не запилена центральна частина. Ми знаємо, що на Миколаївщині, яка вже збирає соняшник, стикнулась з таким моментом, що там, де відцвіли кошики, не вистачило вологи для наливу насіння".
Поліпшити ситуацію зможуть невеликі опади до 30 міліметрів, якщо будуть випадати без буревію та граду, говорить директор інституту сільського господарства. Однак осінні дощі ситуацію не змінять.
"Якщо восени на кукурудзу і на соняшник випадуть опади, то ми бачимо, що розвиваються хвороби – зернівка уже не сформована така, як треба, качан та корзинка уже не запилені. Дощі, які випадають у другій половині вересня-жовтня негативно впливають на сільгоспкультури через те, що починає розвиватися на качанах кукурудзу фузаріозГрибкове захворювання, що уражає рослину в усі фази розвитку., а на соняшниках сіра, біла гниль. Таким чином це може бути ще гірше, ніж коли було б сухо надалі".
Зі слів Ігоря Семеняки, згідно з дослідженнями, від 40% до 69% вплив на урожайність мають погодні умови.
