На Кіровоградщині збільшується кількість людей, які цікавляться своїм родоводом. За шість місяців 2023 року державний архів відвідали 20 людей, які займаються генеалогічними дослідженнями, за три місяці 2024-го — 24 людини. Інформацію про родовід шукають у метричних книгах, в яких реєстрували народження, хрещення, вінчання й поховання людей.
Найдавніша метрична книга в архіві датована 1759 роком, розповіла директорка Державного архіву Кіровоградської області Лілія Маренець. Свій родовід можна вивчати й за архівно-слідчими та фільтраційними справами, які зберігають в архіві — там є анкети репатріантів або заарештованих, де вказані склад сім'ї та вік.
Лілія Маренець радить починати пошук інформації про своє походження з того, де жили пращури, чим займались, якого були віросповідання. Це полегшить роботу в архіві.
"Багато людей приходить підготовленими до того, що вони будуть працювати з архівними документами. Тобто вони вже провели певну роботу у себе в родині".
Архів оцифровує всі документи та розміщує їх на своєму сайті. Це полегшує пошук інформації, пояснила директорка.
"Справи зберігають в архівосховищах, до читального залу видають електронні копії. В читальному залі на столах стоять ноутбуки — користувачам надають доступ до сканованих копій".
Зі слів директорки, 24 з 38 цьогорічних відвідувачів цікавились своїм родоводом. Решта шукали інформацію про громадянський стан, освіту, навчання, трудовий стаж, присвоєння звань, примусове вивезення та розкуркулення.
Дослідження свого родоводу кропивничанка Тетяна Завіна розпочала шість років тому. За ці роки знайшла три покоління родичів.
"Завжди було цікаво дослідити свій родовід. Моя мама мало що пам’ятає, а бабусі вже не стало, не було в кого розпитати. Те, що я пам’ятала, виписала й почала шукати. Мені цікаво, тож я досліджую. Хотіла зробити альбом по гілках, щоб був вдома на поличці".
Нині в Держархіві Кіровоградщини є один мільйон 600 тисяч документів. Сто тисяч з них – оцифровані.
