В Україні за півтора року від початку великої війни, за програмою релокації у більш безпечні регіони переїхало 840 підприємств. З них 667 працюють на новому місці. Найбільша частина бізнесів обрали для роботи Закарпатську та Львівську області. Найменш затребуваними виявились Одещина, Житомирщина та Кіровоградщина. Це дані на кінець вересня від компанії Опендатабот.
Перевіз з Сєвєродонецька 50% обладнання, решта – згоріло
Підприємець Сергій з міста Сєвєродонецьк Луганської області – власник виробництва полімерів. Називати своє прізвище, як і назву підприємства, не захотів. Говорить, працювали у Сєвєродонецьку з 2006 року. Мали штат з 50 працівників. З початку повномасштабної війни перебував у місті до 9 березня 2022 року. На підконтрольну територію України йому вдалося вивезти 50% обладнання свого підприємства.
"Спочатку я думав, що все минеться, як у 2014 році. Але, коли прилетіло у сусідній будинок і там загинули троє людей, які ховалися у підвалі, ми взяли тривожну валізу і поїхали. Щоб перевезти на підконтрольну територію України одну машину обладнання треба було заплатити 200 тисяч гривень. Нам вдалося зробити п’ять “ходок”. Решта залишалася там і разом з сировиною згоріла внаслідок російських обстрілів. Сума завданих збитків складає 20 мільйонів гривень та 400 тисяч доларів".
Для релокації свого бізнесу розглядали Кіровоградську область, говорить Сергій. Шукали варіанти оренди чи купівлі приміщень під виробництво у містах Кропивницький та Олександрія.
"Але на Кіровоградщині у нас нічого не склалося. За приміщення, які нам підходили у Кропивницькому, просили захмарні гроші. В Олександрії ми домовились про оренду будівлі одного з колишніх заводів. Однак за два дні до підписання договору власники відмовились. Тож ми обрали для роботи місто Дніпро. Нині на нашому заводі працюють 18 людей, 12 з них з Сєвєродонецька".
На Кіровоградщину релокувалися 84 підприємства
З 24 лютого 2022 року на Кіровоградщину із регіонів бойових дій переїхали 84 підприємства, 75 з них працюють. Решта перебувають у стадії налагодження виробництва. Це дані на 9 листопада від керівниці обласного департаменту економіки Наталії Ревенко.
Бізнес, який релокувався на Кіровоградщину, розміщений у Кропивницькому, Олександрії, Знам'янці, Світловодську, Бобринці. Завдяки цьому вдалося створити понад 300 робочих місць. Найбільше підприємств працюють в Олександрії, говорить Ольга Ковальова-Алокілі – директорка регіонального фонду підтримки підприємництва у Кіровоградській області
"Так історично склалося, що в Олександрії завжди було багато підприємств і відповідно залишилися великі виробничі корпуси. Але треба бути самокритичними і визнати, що наша область більш зручна для мікробізнесу. Це ті люди, які поклали собі якесь обладнання, принтери і приїхали до нас на власному автомобілі. Чи можна назвати це релокованим бізнесом? Думаю ні, бо все таки це мікробізнес. Великі підприємства приймали західні регіони України. Там у буквальному сенсі створювали для них великі містечка, забудови. На жаль у нас на Кіровоградщині такого немає".
Релокований бізнес безумовно пожвавлює економічний рух в громаді, вважає Ольга Ковальова-Алокілі. Переселенці, які переїхали на нову територію, відразу бачать, чого там не вистачає.
"Є багато прикладів, коли у Благовіщенському, Новомиргороді, Бобринці, Долинській чи Новгородці переселенці вигравали гранти і започатковували власну справу. Зокрема, відкривали дитячі простори чи кімнати для розваг дітей. Тому що громади Кіровоградщини прийняли багато жінок та дітей різного віку, їм треба десь проводити своє дозвілля. От найбільш активні і взялися вирішувати це питання.
Головне, вважає Ковальова-Алокілі, місцева влада та підприємці мають вибудувати взаємовигідні стосунки: "У розвинених європейських країнах основними платниками податків є мікро і малий бізнес. Бюджет не повинен залежати від кількох великих підприємств".
