Бійці 121 бригади тероборони Кіровоградської області завершили черговий вишкіл. Вчили працювати зі зброєю біля броньованої техніки в умовах максимально наближених до бойових. Такі заняття дозволяють тренувати у бійців фізичну та психологічну витривалість, розповів Суспільному інструктор з позивним Ювелір.
Лінія перешкод, яку долали військові, була під навчальними вибухами та стріляниною, розповів інструктор: "Перша задача – подолати свої страхи: страх броньованої техніки (як виявилось, деякі люди не можуть залізти в середину, або бігти поряд через страх бути ушкодженим), страх замкненого простору в окопі, страх від вибухів та пострілів, коли в людей летить каміння, земля, пил – це велике навантаження. Й зрозуміти для себе, чи зможу я в цій амуніції виконувати задачі, які поставили".


За словами інструктора, у підрозділі служать вчителі, сантехніки, менеджери у минулому: "Люди різних професій, різного віку, вони вели різний спосіб життя — хтось займався спортом більше чи менше, хтось більше лежав на дивані біля телевізора. Наша задача – передати їм свій досвід, об’єднати їх для однієї мети – закінчити війну".
У навчанні брали участь і військові з бойовим досвідом. Один з них має позивний Майстер. Він пішов воювати у 2014 році, перед повномасштабним вторгненням, як каже, "дещо змінив діяльність". Після 24 лютого пішов до тероборони. "Які б не були вміння, як у будь-якому виді діяльності, їх треба постійно підтримувати й вдосконалювати, — каже Майстер. – На навчаннях завжди щось буде нове, бо постійно з’являються нові тактики, технології".


Навчання здебільшого проводять досвідчені військові, говорить Майстер: "Я довіряю людині, яка приїхала "звідти", може розказати що діє, що не діє. Цей ланцюжок – передачі досвіду — не можна переривати. Люди, які навчаються сьогодні, в майбутньому захищатимуть кордони країни. І те, що вони є, мене заспокоює".
Інструктор говорить, важливо спрацюватись у групах: "Хтось упав, когось підняти… Ми в житті — хочемо чи ні – маємо своє коло спілкування, товаришуємо. І тут нам треба поставити людей в одну групу з більш-менш однаковим психологічним портретом. Якщо ви спілкуєтесь, то будете розуміти з пів слова один одного і навряд чи кинете товариша тоді, коли йому потрібна буде допомога".

Про результати вишколу інструктор говорить так: "Стараються, наскільки можуть. Якщо ти не біжиш, якщо ти фізично не розвиваєшся, скоріш за все ти загинеш. Якщо ти не можеш оцінити навколишні загрози на полі бою – ти загинеш. А нам треба завершити війну, для цього кожному треба працювати на своєму місці – разом з іншими родами військ".
