Спідниці "на тетянку", керсетки Желетка зі складками або безрукавка. та кохти, юпкиВерхній плечовий жіночий одяг з рукавами і складками позаду., вишиті фартухи. У кропивницькій етнолабораторії "Баба Єлька" відтворюють жіночі речі, яким понад 100 років. Рік тому команда відкрила майстерню зі створення реплік старовинного одягу українців, яку назвали "Баба Єлька Мода". Співзановниці проєкту Світлана Буланова та Інна Тільнова розповіли Суспільному, які риси одягу притаманні Кіровоградщині.
Світлана Буланова та Інна Тільнова майже 5 років їздять в експедиції селами Кіровоградського регіону. Разом з місцевими жителями співають традиційні пісні, готують національні страви, відновлюють предмети побуту та старовинний одяг українців. Світлана Буланова говорить, сто років тому наші пращури були стильними, носили ошатні, дорогі речі та прикраси.
"Вони могли собі це дозволити. Люди були заможними і на це вказують фотографії. Ще у 20-30 роках вони ходили красиві, поки комуняки не почали усе винищувати голодомором та колективізацією. Вони змусили українців за стакан зерна продавати неймовірні сорочки з пишними вишивками і все своє вбрання".
"Наші спідниці та хустки носять по всьому світу"
Кіровоградська область як адміністративна одиниця утворилась у 1939 році. До того це були різні губернії — Херсонська, Київська, розповідає Інна Тільнова. Тому для нашого регіону притаманні риси одягу з тих територій, звідки сюди переселялися люди.
"Для нашого регіону характерні традиційні спідниці "на тетянку", керсетки та кохти традиційного крою без надміру вишивки чи оздоблення. Квітчасті свитки, керсетки, піджак зі складками, отакий мікс. Ми дуже хочемо, щоб наша мода була впізнавана. І якщо автентична може ще не виокремлювати Кіровоградщину, то "Баба Єлька Мода" — це точно впізнаваний бренд. Наші спідниці та хустки носять по всій Україні, по всьому світу, я не боюся цього сказати".
Першою реплікою стала юпка
18 травня 2022 року учасниці проєкту "Баба Єлька" відкрили майстерню та почали відтворювати речі, яким понад 100 років. Спершу собі, говорить Інна Тільнова. Торік у День вишиванки у музей прийшов кропивничанин Дмитро Васильєв та приніс кілька речей своєї бабусі. Це старовинні юпка та керсетка.
"Вирішили, перше, що ми пошиємо — це буде репліка на річ, яку нам приніс Дмитро, тобто щось місцеве. Ми відтворили юпку. Вона довго висіла у нас в музеї, але я не втерпіла і забрала її додому, вирішила, що буду сама носити. Чому вона була розміщена у нас? У лабораторії було не багато відтвореного одягу. Коли до нас на екскурсії приходили дівчата, то вони хотіли щось приміряти і ми їм давали саме репліки. Адже одягати 100-річні речі не можна. Ось так ця юпка стала у нашій етнолабораторії "Баба Єлька" першою".
"Наші пращури були ошатними та не носили червоні шаровари"
Зі слів Світлани Буланової, скільки за рік створили реплік не рахували — це сотні спідниць та керсеток. Здебільшого відтворюють тільки жіночий одяг, але нині почали працювати над елементами вбрання для чоловіків. Каже, для них важливо відтворити і показати всьому світу, які полотняні штани носили чоловіки і це не були червоні атласні штани — шаровари.
"Ми боремось проти пластикових вінків, китайських вишиванок, проти спотвореного образу українців на теренах всього світу. Ми це робимо для своїх нащадків — для дітей та онуків, щоб не перервалась ось ця нитка. Хочемо своїм прикладом показати українцям, що вони красиві, шляхетні, щоб вони не цуралися себе. Спонукаємо повернутися до свого коріння обличчям. Шоб кожен українець почав глибше досліджувати свій рід і показувати усьому світу, які ми є справжні".
