"У цих кімнатах жив Кропивницький". У Кіровоградській області з 1982 року працює меморіальний музей фундатора українського театру, драматурга, режисера, актора Марка Кропивницького. Він розташований в обласному центрі, перейменованому на честь драматурга. Офіційно – це відділ Кіровоградського обласного краєзнавчого музею. Про місце, де Кропивницький жив з родиною й написав свої найвідоміші п’єси, Суспільному розповіли завідувачка відділу Богдана Бабенко й наукова співробітниця Ніна Черняк.
18 травня відзначають Міжнародний день музеїв.
Меморіальний музей розташований на розі вулиць Марка Кропивницького й Миколи Смоленчука. У цьому будинку упродовж 20 років наприкінці 19 століття мешкав Кропивницький. Він жив тут не постійно. "Усе ж таки він багато їздив з трупою іншими містами, – каже Ніна Черняк. – Але саме тут виросли його старші діти – Марія та Костянтин. Тут він написав п’єси "Глитай, або ж Павук", "Доки сонце зійде, роса очі виїсть", "Дві сім’ї". Тут збиралися на репетиції актори першої трупи, яку Кропивницький створив у Єлисаветграді у 1882 році".
Будинок належав тітці першої дружини Кропивницького. Дружину звали Олександра Вукотич. Тітку – Марфа Петрівна Зайковська. Через це музей інколи називають будинком Зайковської.
Марко Кропивницький жив тут після одруження у 1868 році з Олександрою. Вони познайомилися в Бобринці. Там Марко працював у місцевому суді й грав у самодіяльному театрі, який організував його дядько Микола Дубровинський. Олександра теж була акторкою. У них народилася донька Марійка. Також Кропивницький виховував названого сина Костянтина. Олександра померла у 28 років (1880 року) від дифтерії.
У будинок Зайковської Кропивницький привів і свою другу дружину – Надію Гладущенко. Тут вона народила дівчинку Олександру – пізніше відому оперну співачку. Подружжя виїхало звідси 1889 року. Марко Кропивницький купив хутір Сашин на Харківщині й назвав його Затишком. Після бобринецького і єлисаветградського розпочався його харківський період життя.
Будинок Зайковської в Єлисаветграді перейшов у спадок дочці Марійці, а вона в 1908 році продала його місцевому підприємцю. Підприємець відкрив там виробництво овочевих консервів. Після 1917 року будинок опинився в комунальній власності. Його розділили на квартири: у 1970 роках там жили п’ять сімей.
Меморіальний музей Кропивницького відкрили в будинку в 1982 році. Для цього старалися багато людей, каже Ніна Черняк. "Передусім варто говорити про письменника та вченого Миколу Смоленчука, який став першим завідувачем музею на громадських засадах, Андрія Тобілевича – онука Карпенка-Карого й Віктора Яроша – першого завідувача меморіального музею як відділу краєзнавчого музею".
Щоб облаштувати музей, потрібно було відселити мешканців й перебудувати споруду так, щоб вона нагадувала будинок часів Зайковських-Кропивницьких. Для цього краєзнавці зустрічалися зі старожилами, які ще пам’ятали, як раніше виглядала садиба – й двір, і сама будівля.
Натомість плану будинку зсередини й зображень інтер’єрів не збереглося. Люди, які жили тут у 20 столітті, перепланували будинок і зробили окремі виходи зі своїх помешкань. Достеменно невідомо, яке призначення цих кімнат було за часів Кропивницького – де саме він писав, приймав гостей, влаштовував театральні вечори.
Нині в музеї є шість залів. Вони відтворюють різні періоди життя драматурга і його театру.
Експонати й матеріали для музею починав шукати Віктор Ярош. Нині їх понад дев'ять тисяч, говорить завідувачка Богдана Бабенко. Деякими поділився онук Кропивницького – фотограф, журналіст і композитор Ігор Кропивницький. Він – син наймолодшої доньки драматурга Ольги. Вона була заміжня за диригентом і композитором Олексієм Рябовим. Ігор запропонував музею викупити родинні речі, які дісталися в спадок від матері й діда й не поміщалися в його нову квартиру.
У музеї є старовинний годинник на підлогу з маятником і боєм, грамофон, метроном, платівки із записами Кропивницького й Садовського. З меблів є креденс (буфет) й гірка для посуду, овальний стіл і стільці. Усе це вироби ручної роботи – інкрустація по дереву цінних порід. Вони належали родині Кропивницьких і збереглися тому, що свого часу потрапили в харківську квартиру. Те майно, що залишилося на хуторі Затишок (меблі, архіви й бібліотека), згоріло під час пожежі вже після смерті драматурга.
Речі з будинку Зайковської також не вдалося зібрати: надто багато часу минуло від його продажу. Натомість у меморіальному музеї є меблі, які не належать родині Кропивницьких, але представляють саме той час. Це, наприклад, речі режисера й драматурга Михайла Старицького. Також можна побачити метричні записи, нотатки, листи, фотографії, афіші й перші видання книг Кропивницького.
Музей розташований у Кропивницькому, на вулиці Кропивницького, 172. Це перехрестя з вулицею Смоленчука. Відстань – 10 хвилин, якщо йти пішки від центрального мосту через річку Інгул.
Телефон – 050 595 8384.
